Мрієте про струнку фігуру, але вага не зменшується? Якщо дотримуєтеся дієт, займаєтеся спортом, а стрілка ваг стоїть на місці, то, можливо, причина криється глибше, ніж вам здається. Психологиня та кризова консультантка Ірина Шеньє розкриває секрети того, які психологічні бар’єри можуть перешкоджати схудненню.
90% людей, які намагаються схуднути, стикаються з психологічними бар’єрами. Чому так відбувається, Ірина Шеньє розповіла Gazeta.ua.
Захист від емоційного болю
Зайві кілограми можуть стати невидимим панциром, що захищає нас від емоційних штормів. Як медуза ховається під своєю желеподібною оболонкою, так і ми інколи шукаємо у вазі укриття від болючих спогадів та тривог.
“Якщо людина пережила психологічну травму, зайва вага може бути спробою захистити себе від повторного болю”. Це може бути пов’язано з підсвідомим прагненням створити фізичний бар’єр між собою і навколишнім світом”, – каже психологиня Ірини Шеньє.
Страх змін
Зайві кілограми – це немов кокон, в якому ми ховаємося від змін. Схуднення – це вихід з цієї оболонки, а це лякає. Як метелик перед тим, як вилетіти з лялечки, ми боїмося невідомого.
Психолог пояснює, що страх змін може гальмувати процес схуднення, адже разом із кілограмами ми можемо втратити і частину себе, до якої так звикли.
“Схуднення – це зміна не лише зовнішнього вигляду, але й стилю життя. Люди бояться виходити зі звичної зони комфорту”, – пояснює Ірина Шеньє.
Незадоволення собою
“Низька самооцінка і негативне сприйняття себе можуть бути причиною утримання зайвої ваги”, – вважає Ірина Шені.
Нелюбов до себе – це важкий тягар, який може проявлятися різними способами, зокрема, і у зайвій вазі. Коли ми не приймаємо себе такими, якими є, ми підсвідомо саботуємо свої спроби змінитися. Це як намагатися піднятися по сходах, тягнучи за собою мішок з цементом.
Соціальна роль
Зайва вага може стати своєрідним соціальним ярликом. Люди, які довго жили з ним, можуть боятися зміни своєї ідентичності. Схуднення – це не тільки фізична трансформація, а й зміна соціальної ролі. А це викликає страх невідомого.
“Якщо людина довгий час була в ролі того, хто має зайву вагу, вона може відчувати страх втратити своє місце у соціальній групі після схуднення”, – зазначає психолог.
Залежність від їжі як способу боротьби зі стресом
Їжа часто стає нашою втіхою у скрутні часи. Це як ковдра, якою ми вкриваємося, коли нам холодно і сумно. Але ця ковдра може стати надто важкою, якщо ми постійно до неї втікаємо. Залежність від їжі часто є наслідком Коли людина переживає складні періоди в житті, їжа стає своєрідною компенсацією за відсутність радості, спокою або безпеки.
Психологічний опір схудненню
Схуднення – це не просто зміна фігури, а й потенційна зміна свого місця в соціальній групі. Багато хто боїться, що після схуднення їх почнуть сприймати по-іншому, можливо, навіть з більшою вимогливістю. Цей страх змін може стримувати людей від досягнення бажаної ваги.
“Люди бояться бути оціненими інакше після схуднення, вони можуть боятися стати об’єктом уваги або критики”, – пояснює психолог.
Цей страх неусвідомлено спонукає їх утримувати зайву вагу, щоб уникнути надмірної уваги або критичних оцінок.
Брак емоційної підтримки
Оточення – це наше дзеркало. Коли близькі люди не підтримують наших прагнень схуднути, або навіть саботують їх, це може серйозно ускладнити досягнення мети. Як каже психолог Ірина Шеньє, без підтримки оточення ми відчуваємо себе самотніми у своїх змінах, і це змушує нас здаватися.
“Коли оточення не підтримує прагнення до змін або, навпаки, заохочує до переїдання, це може призвести до того, що людина підсвідомо залишається у звичному стані”, – коментує Шеньє.
Зайва вага – це часто результат не лише неправильного харчування, а й внутрішніх конфліктів. Страхи, невпевненість, емоційні шрами – все це може призводити до переїдання та ускладнювати процес схуднення.