Українці, які вже третій рік живуть в умовах війни, мають безліч запитань щодо ефективності внутрішньої політики, яка, на думку багатьох, може зіграти вирішальну роль у перемозі. Нещодавно президент Володимир Зеленський презентував “План перемоги України”, орієнтований на підтримку з боку міжнародних партнерів, однак для пересічних українців лишаються незрозумілими кроки з реалізації цих ініціатив на внутрішньому фронті.
У популярному Telegram-каналі “Миколаївський Ваньок” з’явився допис, де викладено детальний аналіз поточних дії влади, які, на думку автора, наближають Україну не до перемоги, а до можливої поразки.
Озеленення замість реальної підтримки армії
Автор зазначає, що великі кошти спрямовуються на благоустрій паркових зон навіть у прифронтових містах, де парки озеленюють і доглядають, замість того щоб направляти ресурси на підтримку місцевих військових частин. Він обурений тим, що забезпечення військових у тих громадах покладено здебільшого на волонтерів, які часто збирають по 50–60 тисяч гривень на місяць, однак цих коштів недостатньо для належного забезпечення армії. “Миколаївський Ваньок” ставить під сумнів пріоритети влади, вважаючи, що ресурси мали б розподілятися на більш нагальні потреби оборони.
Замість стимулювання рекрутингу – популізм на білбордах
Важливою частиною внутрішньої політики, на думку “Миколаївського Ванька”, повинна була стати інформаційна підтримка рекрутингових кампаній для бригад, що тримають першу лінію фронту. Проте натомість українці бачать на вулицях білборди із гаслом “Нам тут жити” та обличчями політиків, які навряд чи реально підтримують військову службу. Автор пропонує спрямувати фінансування на цільові програми залучення добровольців, розвиваючи рекрутинг та підвищуючи престиж військової служби.
Корупція без покарання
Однією з найболючіших тем для українців залишається корупція в державних структурах. “Миколаївський Ваньок” наголошує, що корупціонери, причетні до забезпечення військових, залишаються непокараними. Він нагадує випадки із затриманням посадовців із мільйонами доларів готівки, але вважає, що ці затримання часто носять показовий характер. За його словами, багато корупціонерів виходять під заставу, а законодавство не передбачає для них реальної відповідальності. Автор обурюється, що державна політика намагається виглядати активною у боротьбі з корупцією, однак на практиці це більше схоже на театральні вистави.
Небажання визнавати власні помилки
Автор зауважує, що влада часто займається критикою інших, але не аналізує власні помилки, не займається виправленням ситуації і навіть замінює командирів в ключових бригадах в момент найгарячіших боїв. Це рішення викликає подив і незадоволення серед бійців, які відчувають нестабільність та зниження боєздатності через часту зміну керівництва.
Ігнорування фінансових втрат і корупції в митній сфері
На думку автора, кошти, які зникають у вигляді корупційних схем, могли б піти на соціальну підтримку внутрішньо переміщених осіб або на зміцнення регіонів. Однак влада залишає митну сферу та великі фінансові порушення поза увагою, продовжуючи дозволяти крадіжки та ухилення від податків, тим самим втрачаючи можливість підтримати регіони, які відчувають дефіцит фінансування.
Зростання тарифів і податків без пояснень
Нестабільна економічна ситуація, підвищення тарифів на комунальні послуги, зростання податків – все це викликає занепокоєння в українців. Проте, як зазначає “Миколаївський Ваньок”, влада не вживає заходів для того, щоб пояснити громадянам, чому підвищуються тарифи та податки і куди спрямовуються зібрані кошти. Це підвищує соціальну напругу і створює недовіру до дій влади.
Підсумок
“Миколаївський Ваньок” підсумовує, що нинішня політика України викликає у громадян сумніви щодо готовності влади приймати кардинальні рішення для перемоги. На думку автора, без бажання самих політиків рухатися до перемоги, важко очікувати, що громадяни зможуть залишатися впевненими у стратегії країни.
Головні та актуальні новини країни: рішення влади, економічні зміни, суспільні події, безпека, інфраструктура й життя українців у регіонах. Усе найважливіше про сучасну Україну — читайте в розділі «Україна».