Податкова хоче отримати доступ до даних про банківські рахунки українців та бізнесу – це суттєво вплине на правовідносини між податковими органами, банками та платниками податків.
Про це повідомила народна депутатка та членкиня комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Южаніна звернула увагу на пункт у Національній стратегії доходів, який передбачає, що податкова служба отримає доступ до даних про банківські рахунки українців.
Вона також зазначила, що це стане можливим лише після вжиття ефективних заходів для відновлення довіри до роботи податкових органів, особливо в частині обробки персональних даних платників. Суспільству потрібно надати гарантії, що розширені повноваження не будуть використані для тиску на окремих платників податків чи для перешкоджання їх діяльності. Лише за таких умов можна говорити про розширення доступу податкових органів до інформації про рух коштів на рахунках платників податків.
Нардепка підкреслила, що наразі не зроблено жодних кроків для підвищення рівня довіри платників до дій податкової служби. Водночас, як вона зазначила, вже розроблено пропозиції щодо законодавчих змін для розкриття банками інформації, яка є банківською таємницею.
“До такої інформації ДПС пропонує віднести, зокрема, відомості щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи, ФОП або звичайного громадянина за певний проміжок часу із зазначенням контрагентів та призначень платежів. При цьому таку інформацію банки повинні будуть надавати з метою проведення податковою документальних перевірок банків та їх відокремлених підрозділів”, – пояснила Южаніна.
За її словами, Державна податкова служба (ДПС) має намір отримувати інформацію, що становить банківську таємницю, про клієнтів банків, які не є об’єктами податкових перевірок.
Це вже викликало занепокоєння у Національному банку, який вважає, що чинне законодавство вже надає податковим органам усі необхідні повноваження для отримання потрібних даних.
Вона також зазначила, що розширення чинних вимог щодо розкриття банківської таємниці без обґрунтованої потреби (як пропонується ДПС) може стати кроком назад у питанні імплементації законодавства Європейського Союзу.