Якщо ви думали, що проблеми з водою — це справа далекого майбутнього чи виключно інших континентів, подумайте ще раз. Європа, наш “старий добрий” континент, стрімко втрачає свою питну воду. Лише третина її річок та озер зараз відповідають екологічним стандартам. Іншими словами, ми занурюємось у проблему, яка може перетворити наші мальовничі пейзажі на сухі пустелі.
Чому Європа втрачає воду
За словами виконавчої директорки Європейського агентства з довкілля (ЄАВС) Ліни Іла-Мононен, ситуація набагато серйозніша, ніж здається. “Наші водні ресурси стикаються з безпрецедентними викликами, які загрожують водній безпеці всього континенту”, — зазначає вона.
Згідно зі звітом ЄАВС, лише 37% поверхневих водних об’єктів Європи досягли “доброго” або “високого” екологічного статусу. А що з рештою 63%? Вони перебувають у стані, який можна описати як “екологічний кошмар”. Лише 29% поверхневих вод мають “хороший” хімічний стан за період 2015–2021 років. Це означає, що більшість наших водойм наповнені хімічними речовинами, про які краще не думати під час вечірнього чаю.
Підземні води — останній форпост
Підземні води, які забезпечують більшість питної води в Європі, поки що тримають оборону. Близько 77% з них мають “добрий” хімічний стан. Але чи надовго? Хороший хімічний стан означає відсутність надмірного забруднення хімічними поживними речовинами та токсичними речовинами, такими як PFAS і мікропластик. Але з такими темпами забруднення це може швидко змінитися.
Хто винен
Звичайно, ми можемо звинувачувати абстрактні поняття на кшталт “зміни клімату” або “глобального потепління”, але правда в тому, що багато проблем створюємо ми самі. Спалювання вугілля, викиди автомобілів, промислові відходи — все це отруює наші поверхневі води. А сільськогосподарська промисловість додає свій “внесок”, забруднюючи ґрунти пестицидами та іншими хімікатами.
Що робити
Європейське агентство з довкілля закликає до радикальних дій. Вони пропонують вдвічі скоротити використання пестицидів до 2030 року та перейти на більш стійкі органічні та агроекологічні практики. Звісно, це звучить як чудовий план, але чи готові ми змінити свої харчові звички та відмовитися від звичного способу життя?
“Нам потрібно подвоїти наші зусилля, щоб відновити здоров’я наших цінних річок, озер та інших водних об’єктів. Цей життєво важливий ресурс має бути стійким і безпечним для майбутніх поколінь”, — наголошує Іла-Мононен.
Час діяти
Наслідки зміни клімату вже даються взнаки: екстремальні посухи, повені та надмірне використання прісної води створюють навантаження на наші водні ресурси “як ніколи раніше”. Уряди країн повинні негайно пріоритизувати скорочення споживання води та відновлення екосистем. Інакше, можливо, нам доведеться звикати до думки, що чиста питна вода — це розкіш, а не базова потреба.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».