Кадрові зміни серед топпосадовців у сфері енергетики та відкладення ключових рішень щодо енергетичної політики через політичні інтриги призвели до втрати дорогоцінного часу на підготовку енергосистеми України до прийдешньої зими.
Про це пише New York Times.
Видання зазначає, що на Заході вважають Володимира Кудрицького, який донедавна очолював компанію “Укренерго”, талановитим та ефективним посадовцем. Попри нескінченні атаки росіян на об’єкти енергетичної інфраструктури, йому вдалося налаштувати роботу таким чином, щоб загалом підтримувати працездатність енергосистеми країни.
Але минулого місяця наглядова рада “Укренерго” звільнила Кудрицького, що викликало критику як з боку українських народних депутатів, так і з боку іноземних партнерів України, які фінансують відновлення української енергосистеми. Такий крок назвали необґрунтованим, несвоєчасним і політично вмотивованим.
Декілька нардепів з різних фракцій заявили, що за цим рішенням стоїть Герман Галущенко, міністр енергетики України. Законодавці звинуватили міністра в тому, що він прагне отримати більший контроль над керівництвом компанії, зокрема над фінансовими потоками іноземної допомоги, що спрямована на відновлення і захист енергосистеми.
“Політичне суперництво порушило роботу інших українських інститутів цього року, підірвавши безперебійну роботу парламенту та спричинивши потрясіння у військовому командуванні країни. Тепер політична боротьба, підкреслена звільненням пана Кудрицького, перешкоджає зусиллям України щодо запобігання енергетичній кризі, за словами понад пів дюжини нинішніх і колишніх українських чиновників, експертів та законодавців у сфері енергетики”, – йдеться у статті.
У звіті Міжнародного енергетичного агентства йдеться, що дефіцит електроенергії в Україні цієї зими може сягнути шести гігаватів, що становить близько третини від потреби в години пік.
За словами Кудрицького, основним предметом розбіжностей між ним та Міненерго була стратегія енергозабезпечення. Кудрицький виступав за будівництво десятків невеликих приватних електростанцій по всій країні, щоб зробити систему менш уразливою до російських атак, і цей підхід підтримує більшість експертів з енергетики та міжнародних партнерів.
Натомість міністр енергетики Галущенко виступав за концентрацію великих генераційних потужностей у руках державних компаній. І коли нарешті Кабмін ухвалив план децентралізації енергосистеми в середині липня, експерти заявили, що вже надто пізно його реалізовувати, адже до зими однаково встигнути неможливо.
За словами Галущенка, він не мав жодного стосунку до звільнення Кудрицького. Він також спростував твердження про те, що внутрішні чвари зірвали виконання планів енергетичної політики. Міністр енергетики стверджував, що планові ремонти на електростанціях були “завершені вчасно”, а енергосистема України вступає в зиму “з максимально можливим рівнем готовності”.
Ба більше, анонімні дипломатичні джерела видання стверджують, що посли США та ЄС в Україні звинуватили Галущенка в тому, що він надто повільно розвиває децентралізовані потужності генерації.
Пані посол ЄС Катарина Матернова також написала прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, попередивши, що звільнення Кудрицького “може поставити під загрозу нашу колективну здатність підтримувати “Укренерго” та інші пріоритетні заходи життєво важливої енергетичної безпеки України”.
Сам Кудрицький стверджує, що було необхідно “відкласти вбік будь-які політичні вподобання чи будь-яке бажання створювати амбітні плани або щось ще та дотримуватися одного простого правила: слухати інженерів”. Проте низка нардепів, експертів і дипломатів вважають, що саме через “політичні уподобання” українська влада нещодавно усунула з ключових посад кількох чиновників у сфері енергетики.
Так, у травні був звільнений з посади міністра інфраструктури Олександр Кубраков. Причини звільнення влада досі не роз’яснила. В червні звільнили голову агентства з реконструкції Мустафу Найєма. Він пішов у відставку, пославшись на бюрократичні затримки у затвердженні проєктів і виплат підрядникам, зокрема тим, хто займався будівництвом захисних споруд від російських дронів і ракет. Через те, що уряд не надав значну частину виділених на ці проєкти коштів, будівництво захисних споруд на кількох підстанціях було відкладено або зупинено.
Нещодавно уряд заявив, що будівництво захисних споруд на енергооб’єктах завершено на 85%. Але навіть цього результату вдалося досягти з затримкою в 6 місяців від встановленого початкового терміну. Мустафа Найєм сказав, що лист, який він надіслав цього року прем’єр-міністру Шмигалю, щоб спробувати вирішити питання фінансування, залишився без відповіді.
“Причина – політичні питання та особисті стосунки”, – сказав він.
У київських політичних колах Кубраков і Найєм вважалися прихильниками США у питаннях пріоритетів витрат на відновлення. Це дратувало деяких урядовців, яким був не до вподоби “нав’язливий американський нагляд”. Обидва також виступали проти корупції, навіть повідомляли до наглядових органів про спроби хабарництва.
За словами Кудрицького, він порушував питання децентралізації енергосистеми ще на початку 2023 року, щоб дозволити вийти на ринок невеликим приватним енергокомпаніям. Але Галущенко та інші урядовці просували великомасштабні централізовані проєкти, зокрема план будівництва чотирьох нових ядерних реакторів через “Енергоатом”.
Проте пропозицію Галущенка забракували у Верховній Раді через те, що проєкт потребує надто багато грошей і часу. Також сумніви щодо доцільності будівництва реакторів підігріла низка корупційних скандалів за участю посадовців “Енергоатома”, деякі з яких наразі перебувають під слідством за звинуваченням у розкраданні коштів.
Кудрицький стверджує, що якби Україна розпочала децентралізацію своєї енергетичної мережі торік, ситуація сьогодні була б набагато оптимістичнішою.
“Неправильне планування і цей підхід до відновлення коштували нам більше року”, – наголосив ексголова “Укренерго” Володимир Кудрицький.
Найважливіші події дня, головні заяви, рішення та аналітика — усе, що визначає інформаційний порядок денний України та світу, читайте в розділі «Головні новини».