Повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже понад два роки, і разом із ним триває мобілізація до ЗСУ. Багато військовослужбовців перебувають на фронті від початку російської агресії, і питання можливості демобілізації стає дедалі актуальним.
Видання NV прояснило ситуацію з демобілізацією та перспективи для різних категорій військовослужбовців у 2024 році.
Наразі в Україні не проводиться масова демобілізація. Це зумовлено продовженням бойових дій, необхідністю захисту територіальної цілісності країни та чинним законодавством, яке обмежує можливості демобілізації під час військового стану. Крім того, недостатні темпи нової мобілізації ускладнюють заміну досвідчених військовослужбовців.
Відповідно до чинного законодавства, під час військового стану демобілізація можлива лише за наявності певних підстав, закріплених у статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”.
Поява закону про демобілізацію — це складний процес, що залежить від багатьох факторів, включаючи ситуацію на фронті, темпи мобілізації та постачання озброєння. Стабілізація лінії фронту чи значні успіхи українських військ можуть сприяти розгляду питання демобілізації. Успішне залучення нових військовослужбовців може дозволити замінити тих, хто перебуває на службі тривалий час. Збільшення військової допомоги від міжнародних партнерів може компенсувати потребу у великій кількості особового складу.
Спікер Міністерства оборони Дмитро Лазуткін зазначив, що робота над законом — це складний процес, який потребує ретельних консультацій та визначення чітких термінів.
Терміни служби для різних категорій військовослужбовців
Терміни служби у ЗСУ варіюються залежно від категорії військовослужбовців:
- Для рядового та сержантського складу вони становлять від 12 місяців до 5 років.
- Особи, які мають ступінь магістра на момент призову на строкову військову службу, служать до 12 місяців.
- Солдати та матроси, сержанти та старшини термінової служби проходять службу до 18 місяців.
- Контрактники ЗСУ рядового складу служать до 3 років, а сержантського та старшинського складу – від 3 до 5 років.
- Для офіцерського складу термін служби складає від 24 до 60 місяців.
- Громадяни, які отримали первинне офіцерське звання після проходження повного курсу військової підготовки, служать від 24 до 60 місяців.
- Випускники військових навчальних закладів проходять службу упродовж 5 років.
- Для інших категорій громадян термін служби може становити від 12 до 60 місяців залежно від специфіки служби та потреб ЗСУ.
Особливості демобілізації для різних категорій
Під час воєнного стану військовослужбовці строкової служби залишаються на службі до закінчення або до появи законних підстав для демобілізації. З 1 серпня 2023 року строковики, у яких закінчується термін служби, можуть добровільно мобілізуватися та перейти у статус мобілізованих із відповідними правами та обов’язками.
26 лютого 2024 року президент Зеленський підписав закон про демобілізацію терміновиків, термін служби яких минув під час військового стану. Цей закон передбачає звільнення таких військовослужбовців у запас та встановлює відстрочку від мобілізації на 12 місяців для звільнених строковиків.
Новий закон про мобілізацію також вносить зміни до системи призову, замінюючи термінову військову службу на базову загальну військову підготовку (БОВП) для чоловіків віком 18-24 років, придатних до військової служби за станом здоров’я. Жінки можуть проходити БВВП добровільно. Тривалість БОВП становить до 5 місяців у мирний час та не більше 3 місяців під час військового стану.
Мобілізовані військовослужбовці служать до закінчення воєнного стану або до офіційного оголошення демобілізації. Вони можуть бути звільнені за передбаченими законом підставами за наявності підтверджуючих документів.
Військово-контрактники служать до закінчення терміну договору. Однак після закінчення терміну контракту під час військового стану він автоматично продовжується. Служба продовжується до закінчення воєнного стану, офіційної демобілізації або появи законних підстав для звільнення.
Особливий випадок є військовослужбовцями-контрактниками без громадянства України, які мають право на звільнення за власним бажанням.
Підстави для звільнення з військової служби
Звільнення за станом здоров’я можливе у випадках, коли встановлено непридатність до військової служби з винятком з військового обліку або непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.
Рішення приймається військово-лікарською комісією (ВЛК) після медичного огляду. ВЛК може призначити лікування з наступним переоглядом, після якого приймається остаточне рішення про повернення до служби або звільнення. Враховуються захворювання, що підпадають під пункт а) у Розкладі хвороб.
Звільнення за сімейними обставинами можливе у таких випадках:
- Виховання дитини з інвалідністю до 18 років або виховання дитини з тяжким захворюванням (без встановленої інвалідності), але, якщо немає інших осіб, зобов’язаних за законом доглядати малюка.
- Необхідність постійного догляду за хворим чоловіком (дружиною), дитиною або батьками.
- Наявність чоловіка (дружини) з інвалідністю.
- Наявність одного з батьків (своїх або чоловіка/дружини) з інвалідністю І або ІІ групи.
- Опіка над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною.
- Постійний догляд за особою з інвалідністю І групи.
- Догляд за особою з інвалідністю ІІ групи за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
- Наявність на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років.
- Самостійне виховання дитини (дітей) віком до 18 років.
Для військовослужбовців-жінок додатковими підставами є:
- Вагітність.
- Перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
- Догляд за дитиною, яка потребує домашнього догляду (за медичними показаннями) до досягнення шестирічного віку.
Особливі випадки включають:
- Якщо подружжя проходить військову службу і має дитину (дітей) до 18 років, один з них може бути звільнений.
- Звільнення у разі загибелі чи зникнення безвісти близьких родичів під час бойових дій.