Путін пішов шляхом багатьох інших диктаторів, почавши звертатися по допомогу до шаманів. Це, на думку журналіста Ореста Сохара, свідчення душевного розладу, спосіб заспокоїти свої страхи, отримати відчуття контролю над поточною ситуацією та майбутнім.
Окультизм неабияк ріднить Путіна з Гітлером: чому диктатори вдаряються в містику
Абсолютна влада часто супроводжується почуттям ізоляції та страхом. Окультизм — спосіб заспокоїти ці побоювання, він дає відчуття контролю над поточною ситуацією та майбутнім.
Путін вірить у містичні практики та часто спілкується із шаманами. А просто зараз Московією ширяться чутки, нібито диктатор вибрався з бункера до Монголії, щоб уточнити в тамтешніх шаманів доцільність застосовування ядерної зброї. Чим же російські танцівники з бубнами його не влаштовують?!
Життя добряче покидало Путіна: він, атеїст “у цивільному”, спершу мобілізував на “службу государєву” патріарха Кіріла, а потім прилюдно “увірував” у свого агента. Та це не заважає російському диктаторові поклонятися усілякій бісівщині (з погляду православʼя) на кшталт шаманів. Є ціле розслідування, яке доводить: поклонятися тій лихій силі бункерному нарадив тувинець Сергій Шойгу.
Шаманізм для тувинців-кочівників — віра предків. Шамани — посередники між матеріальним і духовним світом, вони виконують різноманітні ритуали, зцілюючи людей і спілкуючись із духами. Для Путіна вони ще й стали таким собі довідником у пошуках відповідей одразу на декілька питань: “Що робити (далі)?”, “Як жити довше?”, “Як омолодитися?”.
Зрозуміти бункерного можна: РПЦ — невіддільний підрозділ КГБ-ФСБ, а президентська душа тягнеться до чогось незвіданого. А тут дядьки з бубнами нібито зазирають у майбутнє та пророкують великі перемоги. Так Шойгу, уродженець шаманського краю, став для нього провідником у світ містики.
Саме з подачі колишнього міністра Путін намагався законсервувати молодість, приймаючи пантові ванни з екстрактом виварених оленячих рогів (пантів), приносив у жертву верблюдів та напав на Україну після спілкування із шаманами, які для перемоги приносили в жертву орлів. Шаманів із Бурятії навіть поставили “на озброєння” однієї з частин у Ростовські області, аби ті боролись із HIMARS. Про результат ви вже знаєте)))
Одним словом, шамани не виправдали покладеної на них високої довіри, тим паче, що деякі з них (наприклад, якут Габишев) йшли до Москви виганяти “злого духа” з Кремля. У підсумку їхня карʼєра завершилася психлікарнею. Тому кремлівський диктатор вирішив скуштувати енергетику міжнародного ринку містичних послуг, зокрема Монголії, спорідненої з Тувою.
Захоплення бункерного містикою — не нова тема серед диктаторів та росіян. Цар Микола, як відомо, упадав за Распутіним, а Гітлер — той взагалі був знаний окультист. Щоправда, Адольфу більше імпонувала давньогерманська міфологія (якою займався Гіммлер в “Аненербе”, містичній організації Третього Рейху) та символізм, як-от свастика та руни.
Шаманська тема стала такою вірусною на болотах, що російський бомонд, не відмившись від запаху православного ладану, став практикувати нетрадиційну медицину та бити в бубни. Ось хороша ілюстрація того: один із топменеджерів “Лукойла” Олександр Суботін вирушив лікувати похмілля в шамана. Той зробив надріз на шкірі та капнув жаб’ячої отрути — і Суботін віддав Богу душу. І трапилося це не десь на пасовищах Туви, а в банальних Митищах, на Московії.
Експерти вважають, що схильність до окультизму в сучасному світі — одна з ознак розладу особистості, особливо в диктаторів. Абсолютна влада часто супроводжується почуттям ізоляції та страху. Окультизм — спосіб заспокоїти ці побоювання, він дає відчуття контролю над поточною ситуацією і майбутнім. І, найголовніше, складні політичні та економічні проблеми часто здаються нерозв’язними. Шаманізм пропонує прості, але містичні відповіді на ці питання, обіцяючи швидкі та ефективні рішення.
Психологічно фіналізуючи портрет бункерного, слід констатувати: психічні розлади спонукають його вірити у свою особливу місію і шукати підтвердження власних ілюзій. Тому монгольські шамани — саме ті консультанти, які бункерному зараз потрібні. Он Янукович їздив на Афон — і ми ж бачимо, як ефективно допомогли йому ті поради.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.