Контрнаступ українських Сил оборони на російську територію у Курській області у короткостроковій перспективі був здебільшого успішним, але важлива середньо- та довгострокова перспектива, пишуть оглядачі Foreign Policy.
“Несподіваний контрнаступ України на Росію – це критичний переломний момент у війні, безглуздий спектакль чи стратегічна помилка Києва? У короткостроковій перспективі він був здебільшого успішним, але важлива середньо- та довгострокова перспектива”, – зазначають автори.
Автори статті відзначають, що контрнаступ України в Курській області вже приніс Києву очевидні переваги – надав необхідний поштовх українському бойовому духу, допоміг розвіяти побоювання, що Київ опинився у пастці і програє війну. Курська операція також повернула увагу до війни і посилила голоси, що закликають до посилення західної підтримки. Вона виявила серйозні недоліки в російській розвідці і готовності і збентежила російського лідера Владіміра Путіна, хоча немає жодних ознак того, що вторгнення зменшило його рішучість або сповільнило просування Росії на Донбасі.
Однак ці успіхи на полі бою навряд чи чи вплинуть на результат війни, зазначають оглядачі.
“Курська операція може призвести до більших втрат з українського боку, ніж з російського, а це не те співвідношення, яке Україна може витримати. Було б великою помилкою робити висновок, що нещодавні успіхи на Курському фронті означають, що додаткова західна допомога дозволить Україні відвоювати Донбас або Крим”, – йдеться у статті.
Втрати неспівмірні
Зазначається, що обидві держави перебувають у зовсім різних обставинах. Обидві сторони втратили багато військ і техніки, але Україна втратила набагато більше території.
Так, Україна захопила близько 400 квадратних миль російської території і змусила приблизно 200 000 росіян евакуюватися з цих територій. Ці цифри становлять 0,0064 відсотка загальної площі Росії і 0,138 відсотка її населення.
“Для порівняння, Росія зараз контролює приблизно 20 відсотків території України, а війна, за повідомленнями, змусила майже 35 відсотків населення України покинути свої домівки. Навіть якщо Києву вдасться утримати територію, яку він нещодавно захопив, це не стане значним козирем на переговорах”, – зазначається у статті.
Доля України буде визначатися тим, що відбувається в Україні, а не Курською операцією. Як зазначають аналітики, ключовими факторами будуть готовність і здатність кожної зі сторін продовжувати жертвувати на полі бою, рівень підтримки України з боку інших країн, а також те, чи вдасться укласти угоду, яка залишить неокуповані частини України недоторканими і безпечними.
Курська операція розкрила дві важливі слабкості Росії
Перший і найбільш очевидний урок – це нагадування про низьку військову ефективність Росії.
“Враховуючи неодноразові помилки Росії у цій війні та враховуючи те, що навіть її успішні успіхи відбувалися повільними темпами, навряд чи хтось може усе ще вірити, що Росія становить серйозну військову загрозу для решти Європи”, – зазначають аналітики.
По-друге, успішне вторгнення Києва в Росію дозволило припустити, що існуючі червоні лінії та інші обмеження для українських операцій слід відкинути і що Захід повинен дозволити Україні вести боротьбу з Росією будь-якими методами. При цьому аналітики вважають, що твердження про відсутність ризику ескалації, що б не робила Україна, не зовсім правильні.
“Держави йдуть на ескалацію, коли вони програють війну. У Путіна немає стимулів до ескалації, якщо його сили все ще перемагають на Донбасі. Небезпека того, що Росія піде на ескалацію, виникає лише в тому випадку, якщо Москві загрожуватиме катастрофічна поразка, але сьогодні все не так”, – зазначають аналітики.
При цьому, зазначають вони, нещодавній військовий успіх України слід розглядати як можливість почати серйозні переговори про припинення вогню, а не як “привід для продовження дорогої війни, яку Україна може пережити але навряд чи виграє”.