Після руйнівного ракетного удару лікарня “Охматдит” терміново потребує відновлення, однак процес вибору підрядника обріс безліччю підозр і масовим невдоволенням.
Тендер на ремонт “Охматдиту” опинився в центрі уваги, спричинивши значний суспільний резонанс. Після того як 8 липня лікарня серйозно постраждала внаслідок ракетного удару ЗС РФ, було оголошено конкурс на її відновлення. У тендері брали участь 14 компаній, чиї пропозиції варіювалися від 42 млн до 625 млн гривень. Однак процес відбору переможця викликав безліч запитань, а ще більше — сам переможець, чиї ціни на послуги з відновлення лікарні виявилися одними з найвищих. Погіршує ситуацію те, що фірма “Ріола-модуль”, яка раніше вже безоплатно виконала частину ремонтних робіт, не пройшла у фінал, попри очевидний досвід і професіоналізм, і пояснень цьому так і не надали.
Що не так із тендером на відновлення “Охматдиту”
БО “Благодійний фонд “Охматдит” обрав ТОВ “Буд-технолоджі” переможцем тендеру на ремонт корпусу лікарні. Водночас пропозиція конкурсанта виявилася третьою за ціною — в розмірі 307 млн грн без ПДВ. Проєкт “Наші гроші” зазначає, що десяток інших учасників запропонували виконати роботи значно дешевше — від 42 до 286 млн гривень, водночас із них щонайменше 7 конкурсантів повністю заповнили комерційні пропозиції із зазначенням цін на різні види робіт.
У мережі спалахнув скандал, а українці почали запитувати, чому тендер проводився не на платформі Prozorro, а на майданчику електронних торгів SmartTender. На це запитання адміністрація лікарні поспішила відповісти, що “проведений конкурсний відбір не є тендером у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі”, а, швидше, приватним конкурсом, організованим з метою відкритого і сумлінного використання коштів, пожертвуваних громадянами”.
З огляду на те, що гроші на відновлення лікарні не є бюджетними — вся Україна донатила на ремонт “Охматдиту” — благодійний фонд має право проводити тендер не на держмайданчику. Ба більше, за словами Юрія Ніколова, журналіста й засновника проєкту “Наші гроші”, з боку БФ усе було зроблено правильно, адже не було сенсу переказувати кошти на рахунок самої лікарні — з огляду на складну бюрократію, медустанова дуже довго б приймала на свій баланс гроші з пожертвувань.
“Ця історія стала можливою внаслідок кількох чинників: потрібно швидко відновлювати лікарню — до опалювального сезону, до морозів; президент Зеленський тримає це питання на контролі; і один із вирішальних чинників — людський, українці донатили на лікарню і також пильно стежать за цим питанням. У поспіху благодійний фонд провів тендер і опублікував результати, бо, мабуть, справді розраховував, що ніхто нічого не помітить, але ми помітили”, — каже Фокусу Ніколов.
Принцип “раптом пронесе” не вдався, тому з боку благодійного фонду і навіть Міністерства охорони здоров’я надійшли невиразні виправдання.
“На підставі дефектного акта учасники конкурсного відбору надали свої цінові пропозиції. З цих пропозицій і на підставі проведеного due diligence за участю юридичної компанії “Столичний правовий фонд” було відібрано пропозицію компанії “Буд-Технолоджі”. Зараз ми готуємо розгорнутий звіт про проведений конкурсний відбір і компанії, які брали участь у тендері на майданчику SmartTender”, — ідеться в повідомленні “Охматдит”.
Також на резонанс відреагував очільник МОЗ. Віктор Ляшко зазначив, що МОЗ звернувся до правоохоронних органів для проведення додаткових перевірок. Він пообіцяв, що процес відбудови лікарні буде прозорим, а від моменту, коли з компанією-підрядником буде підписано договір, щодня оприлюднюватиметься публічний звіт, щоб інформувати людей, на що витрачаються зібрані їхніми зусиллями гроші.
Як зазначив міністр, конкурсантів оцінювали за 5 критеріями: співбесіда, оцінка персоналу, оцінка матеріально-технічної бази, досвід, цінова пропозиція. До самих критеріїв запитань не виникає, але от до розподілу балів — багато.
“За результатами цих критеріїв мали присвоїти певну кількість балів кожній фірмі, що вийшла у фінал. А яка фірма і які бали отримала, ось це секрет, через який усе і сталося. Цікаво було б дізнатися, скільки балів і чому отримав “Ріола-модуль” — підрядник, який уже виконував ремонтні роботи для лікарні. Чому він не потрапив до фіналу, з огляду на те, що запропонована ними сума була вдвічі меншою за суму переможця цього тендеру”, — продовжує Юрій Ніколов.
Питання до “Буд-технолоджі”, яка виграла тендер “Охматдит”
Після публікації результатів тендеру, українці звернули увагу і на самого переможця конкурсу. Компанія зі статутним капіталом у 5 тисяч гривень стає головним підрядником під час ремонту дитячої лікарні — звучить щонайменше дивно. Але рано кричати “зрада”. Як пояснює Ніколов, “Буд-технолоджі” входить до великої запорізької будівельної групи Sensar. І наявність компаній з маленьким статутним капіталом виправдана, у разі можливих ризиків, пов’язаних з обсягами робіт — простіше працювати через оренду техніки. Але саме цей момент і підвів “Буд-технолоджі”. Вони вказали, що для ремонтних робіт “Охматдиту” орендували автокран, спроможність якого брати висоту 2 поверхи, тож незрозуміло, як виконуватимуть роботи на третьому або четвертому поверхах.
9 млн гривень за консультацію щодо ремонту “Охматдиту”
На тлі всього цього обговорення із не до кінця зрозумілим конкурсом від БО “Благодійний фонд “Охматдит”, з’ясувалося, що було проведено тендер, цього разу все ж таки через Prozorro, на інженерно-консультаційні послуги з виконання будівельних робіт “Охматдиту” на майже 9 млн 700 тис. гривень.
За словами Юрія Ніколова, інститут інженерно-консультативних робіт діє в Європі. До 4% від суми проєкту платять конструкторам-проєктувальникам, які повністю контролюють перебіг будівництва — стежать за якістю матеріалу і перевіряють номенклатуру закупівель. В Україні намагалися запустити схожий інститут під час “Великого будівництва”, але щось пішло не так, тому великої довіри ця ідея не викликала.
“У цьому разі найняли консультантів, які вже робили технічний звіт для “Охматдиту”. Загалом нічого особливого тут немає. Але якщо розібратися, з іншого боку, як кажуть самі будівельники: вирішуйте самі, чи нормально давати 4% від проєкту ремонту частини лікарні — інженер зароблятиме 1,5 млн грн на місяць, бо проєкт триває пів року, та водночас не потрібно перевіряти якість бетону, це прості ремонтні роботи — не грандіозне будівництво”, — каже Ніколов.
Найважливіші події дня, головні заяви, рішення та аналітика — усе, що визначає інформаційний порядок денний України та світу, читайте в розділі «Головні новини».