Після більш аніж двох років повномасштабної війни з РФ питання демобілізації військовослужбовців, які вже встигли відбити кілька масштабних наступів російської армії, стало гострою темою. Втім, відповідні норми несподівано вилучили з нового законопроєкту.
У владі обіцяють розглянути це питання згодом, однак терпіння бійців та їхніх родин вже давно на межі. Тож журналісти видання “Телеграф“ вирішили поспілкувалися з військовослужбовцями, аби зрозуміти їхнє ставлення до ситуації.
— Ситуація катастрофічна, — каже Ярослав, який у свої 22 вже понад рік захищає країну на сході. — В моїй бригаді хлопці вже абсолютно змучені як морально, так і фізично. І це не дивно — ми більш як рік не виходимо з боїв. Без жодних ротацій, відпусток чи хоча б можливості відновити сили у тилу. Дехто з хлопців близько року не бачив своєї родини, і я вважаю, це ненормально, — ділиться військовий з “Телеграфом”.
Сам Ярослав з Хмельницької області.
— Це жахливо, що вони взагалі намагаються закрити тему про демобілізацію. На мою думку, влада має робити все для того, щоб хлопці були стимульовані воювати і йти до армії, а не навпаки — відбивати бажання перебувати тут. Від побратимів можу впевнено сказати, що нам потрібен цей відпочинок і відновлення, — каже він.
Серед військових, які погодилися висловити свою думку “Телеграфу”, і 25-річний піхотинець Тарас. Він був упевнений, що пункт про демобілізацію виключать.
— Це було очевидно. Проте, на мою думку, це несправедливо. Хоч як би грубо звучало, але нас не вважають за людей, ми просто бойова одиниця. І у нас нема вибору, потрібно тримати оборону, ворог не зупиняється! Чому його виключили? Ви самі розумієте, тому що поповнення нема, охочих віддавати своє життя нема. Якби ми могли якось цьому зарадити, так би не було, але мусимо стояти на лінії фронту. Тому все в руках народу, які зараз вдома, не потрібно мовчати, — закликає українців молодий боєць.
Схожої думки й 55-річний танкіст Ігор, який не так давно повернувся з району Авдіївки.
— Грім серед ясного неба? Ні, навпаки, я вже звик до того, що про демобілізацію лише говорять, але насправді її нема, — відверто каже чоловік. — Тому мене особисто новина про виключення цих норм зі свіжого законопроєкту не здивувала. Бійці, особливо з гарячих точок, дійсно дуже стомилися і прагнуть відпочинку. Але якщо не ми, то хто захищатиме Україну? Мотивовані пішли на фронт одразу, інших доводиться силоміць забирати ТЦК, що неефективно.
Ігор добре пам’ятає, як сам відчував виснаження після безперервних боїв під Авдіївкою. Зараз чоловік перевівся у тилову службу.
Молодий доброволець Роман, який узяв до рук зброю одним із перших після початку великого російського вторгнення, каже, що навіть і не чекав іншого розвитку подій.
— Мене взагалі дивує, що хтось очікував швидкої демобілізації. Ми ж на війні, і доки вона не завершиться, ротації будуть мінімальними. Це неприємно, але треба ставитися до ситуації реалістично. Звісно, відпочинок потрібен усім, але зараз головне — зберігати бойовий дух і пам’ятати, для чого ми тут, — розмірковує боєць.
Схоже, влада стикається з серйозною проблемою. Хоча деякі захисники й ставляться до ситуації з демобілізацією стримано і закликають до реалізму, більшість таки потребує відновлення сил. Як підкреслюють самі бійці, вони готові йти до кінця, однак потребують хоча б тимчасового відпочинку. Чи почують військових у вищих кабінетах — стане зрозуміло згодом.
Нагадаємо, комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони виключив положення щодо демобілізації та ротації військовослужбовців із урядового законопроєкту про мобілізацію, який готують до другого читання.
Виключення питання демобілізації із законопроєкту ініціював головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.
Оперативні зведення, події на фронті й військові рішення — у розділі «Війна».