У селі Маків Хмельницької області, розташованому за 70 км від кордонів Румунії та Молдови, практично не залишилося чоловіків призовного віку. А ті, хто залишився, побоюються, що їх можуть призвати будь-якої миті.
Про це пише американське видання Washington Post, яке поспілкувалося з мешканцями Макова. Більшість їхніх сусідів мобілізували та відправили на схід, на лінію фронту. Деякі були вбиті або поранені. Декілька зникли безвісти. Інші – втекли за кордон або ховаються.
“Це просто факт, – цитує видання Ларису Бодну, заступницю директора місцевої школи, яка веде базу даних учнів, чиїх батьків мобілізували. – Більшості з них уже немає”.
Washington Post зазначає, що Україні бракує людей у війську, виснаженому смертями та пораненнями.
“Попри величезні втрати Росії, її війська значно переважають українські, і ця перевага допомагає Москві просуватися на полі бою. Українська влада обговорює законопроєкт про розширення мобілізації, але рішення щодо цього наразі не ухвалили”, – пише WP.
Місцеві мешканці розповідають американському виданню, що представники ТЦК хапають усіх, кого можуть, буквально на вулиці – і це сіє паніку та обурення у невеликих містечках і селах, таких як Маків. Селяни вважають, що їхніх чоловіків мобілізують непропорційно порівняно з іншими регіонами чи великими містами.
Мешканці Макова попереджають один одного про працівників ТЦК, яких помітили на вулиці, через телеграм, і там само поширюють відео, на яких військові силоміць затягають чоловіків у машини. Це розпалює чутки про викрадення людей. Деякі чоловіки через відмову від мобілізації навіть опинилися у в’язниці, пише WP.
Що кажуть місцеві
“Людей ловлять, як собак на вулиці”, – цитує WP 35-річну Ольгу Каметюк, чийого чоловіка Валентина мобілізували, коли він зупинився випити кави на дорозі біля Макова.
Жінка розповідає, що, попри діагноз остеохондроз, захворювання суглобів, її чоловік пройшов медогляд за 10 хвилин, після чого його відправили на фронт, де він отримав поранення.
“Майже всіх наших чоловіків забрали”, – розповідає виданню Washington Post 47-річний Сергій, який служить у 115-й бригаді від березня 2022 року.
Коли військовослужбовець приїхав додому у коротку відпустку, його зупиняли на вулиці й допитували представники військкомату. Коли дізналися, що він уже служить, вони запитали, як він ставиться до людей, “які жодного дня не бачили війни” – на що Сергій відповів, що зневажає саме їх, а не своїх односельців.
“Ви військові, а я цивільний, але я воюю, а ви ні”, – сказав він представниками ТЦК, після чого розмова одразу завершилася.
Washington Post також наводить приклад Олексія, якому видали повістку на День святого Валентина, коли він ремонтував своє авто. Після трьох контузій та осколкових поранень Олексій нещодавно повернувся додому. Він показав WP фотографію, на якій він із понад десятком однополчан. За його словами, в живих лишилися лише двоє.
Цього місяця селяни у Макові поховали ще одного свого – контрактника Ігоря Дозорця, який був настільки тяжко поранений, що його син, теж військовий, упізнав його лише по шраму на руці. “Він хотів додому, – крізь сльози розповіла сестра Ігоря, 43-річна Інна Мельник. – Він втомився від цього всього. Але що ми можемо зробити?”
70-річний Василь Гребенюк розповідає, що навіть у його віці – на 10 років старший за призовний вік – солдати регулярно зупиняють і розпитують у Макові.