Українці хотіли б жити у Європі у умовах, що максимально наближені до умов вдома, включно з плануванням квартири, її розміром і навіть дизайном інтер’єру. Проте реальність часто виявляється дуже далекою від бажань.
Люди обирають житло, керуючись виключно ціною чи близькістю до роботи, та заспокоюють себе: мовляв, це – тимчасове рішення, і зовсім скоро вони переїдуть. Але “тимчасовість” розтягується на дуже тривалий час: місяцями і навіть роками люди живуть в умовах, які важко назвати комфортними.
Як шукають житло, з якими проблемами стикаються та що знаходять українці в Європі? Відповіді на ці запитання — далі в матеріалі.
Пошук нового житла в Європі: без допомоги важко
Пошук житла у Європі — завдання з кількома зірочками, особливо для українських біженців. Не дивно, що українці за кордоном не проти отримати допомогу у цьому непростому питанні, і найчастіше ця допомога надходить від роботодавців.
Майже половина українців, працевлаштованих у Польщі, скористалися допомогою роботодавця чи агентства з працевлаштування у пошуку житла в Польщі. Про це йдеться у першому у Польщі дослідженні житлової ситуації працевлаштованих мігрантів “Працівник з України – житло в Польщі”, проведеному Міграційною платформою EWL, RentLito та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету.
Виявилося, що 84% задоволені тим фактом, що роботодавець забезпечив їх житлом. Водночас майже третина респондентів знайшли житло самостійно, а кожен п’ятий розповів, що мав житло до того, як знайшов теперішню роботу.
Автори дослідження вважають, що це свідчить про зростання впевненості українських працівників у Польщі та більшу самостійність у прийнятті рішень, а також збільшення частки громадян України, які вільно почуваються на польському ринку нерухомості.
У Європі українці переважно обирають житло поблизу місця роботи
Як показало дослідження, українці переважно обирають житло поблизу місця роботи. Лише 22% респондентів вказують, що час у дорозі до місця роботи перевищує 15 хвилин. 38% добираються до місця роботи не більше ніж за 15 хвилин, а 40% опитаних можуть дістатися до місця роботи за той же час пішки.
Реальні умови: до “житла мрії” дуже далеко
Почувши слова “квартира у Європі”, багато хто малює у уяві чарівний будиночок або ж затишну квартиру — невелику, але з “євроремонтом”, бо це ж Європа. Проте часто такі картини не мають нічого спільного з реальністю.
За даними дослідження, кожен другий працевлаштований у Польщі громадянин України (53%) проживає у 2- або 3-місній кімнаті. 20% респондентів кажуть, що проживають у кімнаті самостійно, 19% ділять кімнату з чотирма людьми, а 4% мігрантів, що працюють у Польщі, проживають у 6-місних кімнатах.
“У 2015-2020 роках найпоширенішими кімнатами для працівників були 6-місні, часто обладнані двоярусними ліжками, а орендарями найчастіше були чоловіки. Однак після пандемії COVID-19 та російської агресії проти України ситуація почала змінюватися. Для порівняння, у 2023 році найбільш затребуваними були дво- та тримісні кімнати, переважно “сімейні” номери з міні-кухнею, а в дорожчому варіанті — окремою ванною кімнатою. Двоярусні ліжка в помешканнях сприймаються вже поза нормою”, — прокоментувала результати дослідження голова правління RentLito Марія Домбровська.
За словами експертки, українці надають великого значення загальним умовам життя в країні перебування: дев’ять з десяти респондентів хотіли б, щоб вони були схожими на умови вдома, включно з плануванням квартири, її розміром і навіть дизайном інтер’єру. Погоджуючись на робітниче житло у багатомісних кімнатах, українські мігранти часто сприймають його як тимчасове рішення. Але, як відомо, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове.
“Я живу у Лодзі в хостелі на 17 людей та 4 кімнати, — розповідає Оксана. — Ще до війни, роки три назад, я вважала, що це на кілька місяців, згодом знайду щось краще. Але ціна така, що тепер дуже шкода втрачати такий варіант: 550 злотих (127 євро) на місяць — таких цін в місті вже давно немає. Моя знайома орендує невелику студію за 1800 злотих (417 євро), але й це не показник, бо вона також мешкає в цій квартирі кілька років. Квартира з однією спальнею обійдеться у 2500 злотих (580 євро) та вище плюс завдаток, тобто, перша оплата — не менше 5 тис. злотих. Ще тут в Польщі є кімнати-кавалєрки. Це просто конура: крихітна кімната метрів на 12, у який до ліжка треба піднятися по сходах. Такий варіант коштує від 1500 тис злотих (347 євро)“.
Христина наразі живе в Таллінні та орендує житло за смішні гроші: 300 євро на місяць за двокімнатну квартиру. Це при тому, що середня ціна за квартиру з однією спальнею та кухнею-вітальнею (це найпопулярніше планування квартир в Естонії) — 650 євро. Але поспішати заздрити не варто.
У 2015-2020 роках найпоширенішими кімнатами для працівників були 6-місні, часто обладнані двоярусними ліжками, але зараз двоярусні ліжка в помешканнях сприймаються вже поза нормою
“Я орендувала цю квартиру в березні 2022-го, коли на ринку був дикий ажиотаж і вільного житла взагалі не було, — розповідає Христина. — Квартира у старому домі, повністю “вбита”, на балконі якийсь мотлох. Одна з двох кімнат замкнена на ключ, тобто фактично в мене однокімнатна квартира — тому й ціна така. А в тій кімнаті, що мешкаю я, стоять величезна шафа та продавлений диван, які власниця категорично заборонила навіть пересувати. Я багато працюю, повертаюсь у квартиру тільки ночувати. Проте, напевне, все ж таки шукатиму більш пристойний варіант, хоча він коштуватиме мінімум удвічі дорожче”.
Ціни на оренду у Європі: все змінюється, все дорожчає
Наприкінці минулого року Євростат порівняв, як змінилися ціни на оренду у період з 2010 до 2023 року. Цілком очікувано, що майже в усіх країнах орендна плата суттєво зросла. А рекордсменами зростання оренди стали Естонія (+208%), Литва (+168%) та Ірландія (95%).
Левова частка цього подорожчання припала на 2022-2023 роки, коли вартість середньострокової та довгострокової оренди житла у найпопулярніших містах Європи просто злетіла. Основна причина полягає у зростанні попиту та зменшенні пропозиції, що, своєю чергою, пояснюється повільним будівництвом нового доступного житла, активізацією “цифрових кочівників” після закінчення пандемії та напливом біженців з України.
Фокус промоніторив дані порталів з пошуку житла в оренду та для наочності структурував дані по оренді квартир з однією спальнею у різних містах Європи у таблиці.
Відразу зазначимо, що ці дані — досить умовні і дають лише загальне уявлення. По-перше, “квартирою з однією спальнею” орендодавці називають і студії по 12-15 метрів, і однокімнатні квартири, і “полуторки” (тобто спальня плюс відкрита кухня-вітальня). Тому розібратися, що насправді ховається за оголошенням, буває непросто. По-друге, повні розбрат та хитання з комуналкою. В одних оголошеннях зазначено, що це ціна без комунальних платежів, в інших – що комунальні платежі враховані частково, а часом орендодавці стверджують, що платити окремо за комуналку взагалі не доведеться. І, нарешті, по-третє, багато залежить від району міста, стану будинку і ремонту квартири. Тут все, як і в Україні: ціни на квартиру однієї і тієї ж площі можуть відрізнятися в два-три рази залежно від району та навколишньої інфраструктури. Проте загальне уявлення ці цифри дають. Як і відповідь на питання, чому мрії про затишну квартиру для багатьох мігрантів виявляються нездійсненними.
Новини ринку житла, аналітика цін, поради для покупців і забудовників, тенденції в оренді та інвестиціях — усе про квартири, будинки й комерційну нерухомість читайте в розділі «Нерухомість».