Українські військові, які повернулись з фронту в мирні міста, звернули увагу на те, що інколи, коли вони перебувають у формі в громадському місці, їх сприймають вкрай негативно через одну помилкову обставину.
Про це розповів військовий Микола, який захищає Україну, перебуваючи в найгарячіших точках фронту.
“Працівники ТЦК мають таку ж форму, як і ми. Коли ми приїжджаємо до Києва, на нас, здається, дивляться з легкою долею презирства“, – розповів ТСН.ua військовий, розмірковуючи про те, а чи не варто працівникам ТЦК змінити форму так, щоб вона відрізнялась від форми інших військових.
Свою думку з приводу цього висловив колишній речник Генштаба ЗСУ, військовий експерт Владислав Селезньов.
Він каже, що інформаційна кампанія мобілізації в Україні, м’яко кажучи, не з кращих.
“Ну тут дорікати варто в принципі усім державним інституціям, установам, та їх медійним осередкам, які безпосередньо ідентично, я маю на увазі, державним інституціям, міністерствам, які відповідають за процес мобілізації, – каже Селезньов. – А відповідно до закону програми мобілізації та мобілізаційну підготовку у нас в країні держава відповідає за цей процес. А у нас зараз чомусь намагаються зробити цапами відбувайлами представників ТЦК, хоча вони лише один з елементів цієї державної програми, пов’язаної з мобілізацією. Це несправедливо“.
Резюмуючи, експерт каже про наступне: “Точно не треба маркувати окремим видом військової амуніції чи уніформи представників ТЦК та СП, а от що точно варто і треба негайно робити – це докорінно змінювати систему інформування, систему комунікацій саме з цього дуже болючого питання”.
За словами Селезньова, насправді Україна має чудовий позитивний досвід: в 2014-2017 роки було проведено 6 хвиль мобілізацій.
Своє чергою, за даними обласних ТЦК та СП, багато нинішніх їхніх працівників – це бійці, які повернулись з гарячих точок війни, мають поранення, але і бажання продовжувати служити Україні.
Новий законопроєкт про мобілізацію: що відомо
Зараз в Верховній Раді розглядається законопроєкт про мобілізацію. Зараз він перебуває на стадії розгляду правок. Проте від самого документу не залежить процес мобілізації.
Про це на своїй сторінці в соцмережі написала народна депутатка, членкиня Комітету з питань безпеки, оборони та розвідки України Соломія Бобровська. За її словами, два тижні тому новий мобілізаційний законопроєкт почали розглядати за “блоками та тематиками”. Це потрібно для того, аби зрозуміти, яка позиція може бути в різних фракціях та загалом — в Комітеті. В кожному блоці може бути від десятка до тисячі різних правок.
“Зараз має бути стадія розгляду правок. Вчора трапився казус з однією з правок “Батьківщини” і Комітет за годину від початку засідання закрив. Сьогодні мав бути Комітет по правках — саме тим 4195, але вранці дивним чином без пояснень Комітет взагалі скасували. На невизначений термін”, — наголосила Соломія Бобровська.
Вона також додала, що норми законопроєкту до його ухвалення взагалі неможливо коментувати.
“Тому що позиція Комітету під час голосувань по тематиках — це одне, щодо правок — інше. А в залі буде бардак і ніхто з гарантією не скаже, що вийде в результаті. Від цього законопроєкту не залежить сам процес мобілізації. На сьогодні достатньо законодавства забезпечувати мобілізаційний процес. Якщо місто Одеса проблемне, чи Буковина, чи Закарпаття — то питання не в законі, а в низці інших факторів”, — підкреслила народна депутатка.
Проте новий мобілізаційний документ регулює відстрочки для певних категорій громадян, які є “в прокуратурі чи інших правоохоронних органах”.