Початкова версія законопроєкту про мобілізацію дозволяла призов до армії правоохоронців, але з правом відстрочки. Народні депутати раптово вирішили, що поліцейські дуже потрібні в тилу для забезпечення безпеки і повернули всім повну бронь. Чим же викликана зміна мобілізаційних пріоритетів.
Законопроєкт про посилення мобілізації в Україні, який отримав рекордну за всю історію кількість правок, розширює категорію заброньованих українців за рахунок поліцейських. Усіх співробітників Нацполіції вирішили забронювати, заявив народний депутат від “Слуги народу”, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
“Ми домовилися, що всі поліцейські стають заброньованими, а не отримують право на відстрочку”, — заявив він.
Спочатку в законопроекті про мобілізацію передбачався призов співробітників правоохоронних органів, але з правом отримання відстрочки. Чому цю норму вирішили змінити, незрозуміло.
Крім правоохоронців, бронь належить і 50% військовозобов’язаних працівників органів державної влади та місцевого самоврядування категорій “Б” і “В”. Не відправлять на фронт і вищий корпус держслужбовців категорії “А”.
Федір Веніславський розповів, що поліцейські отримують відстрочку від призову до ЗСУ за чинним законодавством завдяки перебуванню на спецобліку.
“Мета майбутнього закону — поставити всіх військовозобов’язаних чоловіків на військовий облік. З поліцейськими є нюанс: якщо вони перестають служити в поліції, хтось із них стає на військовий облік, а хтось — ні. Такого не повинно бути”, — пояснює політик.
Поліцейські потрібні країні, щоб забезпечувати безпеку на вулицях міст і не допускати збільшення злочинності. Саме для збереження цих функцій і передбачається 100% бронювання співробітників Нацполіції.
“З точки зору мобілізаційного ресурсу нічого не додається і не збавляється. З працівниками прокуратур і судів інша специфіка, адже вони представляють судову гілку влади. Бронювання може бути способом впливу на їхню незалежність, імовірно, їм збережуть відстрочку від призову. А всі правоохоронці, НАБУ та ДБР, будуть під “бронею”, — зауважив він.
До кінця березня законопроєкт має потрапити на розгляд до сесійної зали Верховної Ради, упевнений Веніславський.
Один слідчий на 5 тисяч осіб: як грамотно мобілізувати поліцейських?
Варто нагадати, що міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко говорив про надання броні кожному українському поліцейському наприкінці лютого 2024 року. В армію вони можуть піти лише за власним бажанням.
Глава МВС критикував тих, хто розмірковує про бойові здібності поліцейських і назвав їх “диванними експертами”.
“А хто буде тоді захищати від злочинців населення, виїжджати на виклики?” — запитував він.
У системі внутрішніх органів дійсно є фахівці, яких непросто замінити. Відправлення цієї категорії на фронт не поліпшить військові ряди, каже колишній поліцейський-криміналіст, адвокат Віктор Чевгуз.
“Давайте слідчих відправимо — людину чотири роки навчали, вона стажувалася, вміє допитувати, призначати експертизи і направляти матеріали справи до суду. З точки зору бойової значущості, він нічим не відрізняється від цивільних, у них тільки є право на носіння зброї і все”, — пояснює колишній співробітник органів.
Один слідчий припадає на 4-5 тисяч осіб, і якщо його відправити на фронт, люди залишаться без правової допомоги держави. Із карним розшуком схожа історія: у кожному райвідділі понад десяток таких працівників, і якщо половину прибрати, рівень знаходження злочинців знизиться відповідно, міркує адвокат.
Кількість мобілізованих слідчих, криміналістів та інших вузькоспеціалізованих працівників буде невелика, а системі можна завдати непоправної шкоди. Нерозкритий злочин породжує нові протизаконні дії, додає Чевгуз.
Однак за оцінками військового експерта Дмитра Снєгирьова,загальний штат поліцейських у воєнний час явно роздутий. Кабмін України в травні 2023 року затвердив граничну чисельність працівників Нацполіції на рівні майже 140 тисяч осіб.
“Це величезна кількість силовиків для України, навіть порівняно з європейськими країнами, які не воюють. Зауважимо, що кількість поліцейських ніяк не впливає на криміногенну ситуацію в країні. Найімовірніше, йдеться про лобіювання інтересів поліцейських”, — припускає експерт.
Ще більше запитань до військових пенсіонерів, їх налічується майже 367 тисяч. Із зазначеної кількості 156 тисяч не перебувають на військовій службі або взагалі не працюють.
“За станом здоров’я вони проходять, досвід поводження зі зброєю мають. Відповідно, це має бути кістяк мобілізації. Поставте їх на загальний облік, нехай захищають країну”, — підсумував Снєгирьов.