Зефір часто називають “легким” десертом і менш шкідливою альтернативою тортам або шоколаду. Водночас лікарі попереджають: навіть цей повітряний смаколик може містити величезну кількість цукру та синтетичних барвників.
Кондитерка Мирослава Югас пояснила, що класичний зефір зазвичай виготовляють із яблучного або ягідного пюре, цукру, яєчного білка та агар-агару. Саме фруктова основа створює ніжну текстуру, через яку десерт і вважають “легшим” за інші солодощі. Для професійної зефірної флористики також використовують натуральний яблучний сік та пастеризований яєчний білок — альбумін.
Експертка наголосила, що зефір суттєво відрізняється від маршмелоу. Якщо маршмелоу готують переважно із сиропу, води та желатину, то зефір має більш повітряну структуру саме завдяки фруктовому пюре та іншій технології приготування.
Окрему увагу фахівці звертають на кольоровий зефір. Для його фарбування можуть використовувати натуральні компоненти — ягоди, буряк або спіруліну, але у масовому виробництві часто застосовують синтетичні харчові барвники. Саме вони викликають найбільше питань у лікарів через склад добавок.
Гастроентерологиня Людмила Федорченко пояснює, що головна проблема зефіру — дуже високий вміст цукру. У 100 грамах десерту може міститися понад 80 грамів вуглеводів і близько 318 ккал, тому вважати його “дієтичним” продуктом помилково. Водночас через низький вміст жиру зефір часто стає психологічно комфортнішою альтернативою жирним тортам або кремовим десертам.
Лікарка попереджає, що особливо обережно до зефіру варто ставитися людям із діабетом, інсулінорезистентністю, ожирінням та схильністю до переїдання солодкого. Для більшості здорових людей безпечною нормою вона називає один невеликий зефір вагою приблизно 25–30 грамів і не щодня.