Дослідники пояснили, що “жайворонки” та “сови” мають різні особливості сну, рівня енергії та впливу на здоров’я. Водночас науковці наголошують, що головну роль відіграє не хронотип, а відповідність режиму життя біологічному ритму людини.
Про це повідомляє EatingWell.
За словами професора нейронауки Matthew Walker, “жайворонки” досягають піку продуктивності вранці та до полудня, а ввечері їхня енергія поступово знижується.
Дослідники пояснюють, що людям із ранковим хронотипом легше адаптуватися до стандартного графіка роботи та навчання. Саме тому вони часто мають стабільніший режим сну.
Водночас “сови” зазвичай засинають пізніше та почуваються найбільш бадьорими ближче до вечора. Через це їм складніше підлаштовуватися під ранні підйоми та робочі графіки.
У дослідженні, опублікованому в журналі Biomolecules, йдеться, що хронотип пов’язаний із роботою внутрішнього біологічного годинника людини.
Інше дослідження, опубліковане у Psychiatry Research, показало, що люди з вечірнім хронотипом частіше мають ризики тривожності, депресії та діабету другого типу.
Нейробіологиня Allison Brager зазначила, що “жайворонки” краще почуваються навесні та влітку через ранній світанок. Натомість у зимовий період їм може бути важче через довгі години темряви.
Експерти наголошують, що жоден хронотип не є “кращим” сам по собі. Основна проблема виникає тоді, коли режим життя людини не збігається з її природними біоритмами.
Для покращення сну фахівці радять дотримуватися стабільного вечірнього режиму, уникати яскравого світла перед сном та більше бувати на денному світлі після пробудження.
Також експерти рекомендують не вживати алкоголь перед сном, адже він погіршує якість відпочинку навіть тоді, коли людині здається, що заснути стало легше.