Шизофренія — це важкий психічний розлад, що вражає понад 20 мільйонів людей у світі. Його основні симптоми — галюцинації, марення та порушення мислення — зазвичай починають проявлятися в підлітковому або юнацькому віці. Але нове дослідження показує: причина може бути глибшою — в патологічно прискореному старінні мозку.
Важливе відкриття: сліди пошкоджених нейронів у крові
Група австралійських науковців дослідила білок, що надходить у кров із пошкоджених нейронів — нейрофіламентний легкий білок (NfL). Він є важливим біомаркером нейродегенеративних процесів і раніше вже був пов’язаний із такими захворюваннями, як хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз і Паркінсона.
Рівень цього білка підвищується з віком у всіх людей, однак у пацієнтів із шизофренією зростання NfL виявилося значно стрімкішим — що свідчить про прискорене старіння нервової системи.
«У людей із шизофренією NfL накопичується швидше, ніж у здорових, — і це вказує на те, що їх мозок фактично старіє раніше за паспортний вік», — зазначив один із авторів дослідження, професор Крістос Пантеліс з Мельбурнського університету.
Чим відрізняється шизофренія від інших психічних розладів?
Для порівняння, у людей з біполярним розладом такого різкого підвищення NfL не виявили. Це означає, що прискорене старіння мозку — особливість саме шизофренії, яка відрізняє її від інших психічних хвороб.
Результати також підтвердилися при аналізі знімків МРТ, які показали зменшення об’єму сірої та білої речовини мозку — змін, типових для літнього віку, але не для молодих пацієнтів.
Фактори ризику: спосіб життя і супутні захворювання
Додатково до біологічних причин, люди з шизофренією часто стикаються з несприятливими соціальними умовами: ізоляція, безробіття, паління, низька фізична активність, вживання наркотиків. Все це негативно впливає не лише на психіку, а й на фізичний стан загалом.
У середньому, тривалість життя людей з діагнозом «шизофренія» на 20–30 років коротша, ніж у загальної популяції. Часто вони також мають інші хронічні захворювання — від ожиріння і хвороб серця до залежностей і болю.
Що це означає для майбутнього лікування?
Дослідження нейрофіламентного білка відкриває нові можливості для ранньої діагностики та моніторингу шизофренії. Замість того, щоб покладатися лише на симптоми, лікарі зможуть відстежувати нейродегенерацію об’єктивно — за аналізом крові.
Це може стати проривом у розумінні хвороби та сприяти створенню нових методів лікування, спрямованих не лише на психіку, а й на збереження когнітивних функцій і продовження життя пацієнтів.