Вчені відкрили ген ожиріння, який змушує людей і собак набирати зайві кілограми.
Про це пише Daily Star.
Дослідники, які вивчали лабрадорів-ретриверів, виявили декілька генів, пов’язаних з ожирінням собак. А команда Кембриджського університету показала, що ці гени також пов’язані з ожирінням у людей.
Ген собаки, який виявився найбільш тісно пов’язаним з ожирінням у лабрадорів, називається DENND1B. Люди також є носіями гена DENND1B, і команда з Кембриджу виявила, що він також пов’язаний з ожирінням у людей. Перша авторка спільного дослідження Еліс Макклеллан із Кембриджського факультету фізіології, розвитку та неврології, каже: “Ці гени не є одразу очевидними мішенями для препаратів для схуднення, оскільки вони контролюють інші ключові біологічні процеси в організмі, в які не слід втручатися. Але результати підкреслюють важливість фундаментальних шляхів мозку в контролі апетиту і маси тіла”.
Інша авторка дослідження Наталі Волліс додала: “Ми виявили, що собаки з високим генетичним ризиком ожиріння більше цікавляться їжею. Ми виміряли, наскільки сильно собаки приставали до своїх господарів із проханням про їжу і чи були вони вередливими їдцями. Собаки з високим генетичним ризиком ожиріння демонстрували ознаки підвищеного апетиту, як і люди з високим генетичним ризиком ожиріння”.
Дослідження, опубліковане в журналі Science, показало, що власники, які контролювали раціон харчування та фізичні навантаження своїх собак, змогли запобігти ожирінню навіть у людей з високим генетичним ризиком.
Дослідники додали, що люди з високим генетичним ризиком розвитку ожиріння не обов’язково страждатимуть ожирінням, якщо дотримуватимуться суворої дієти і режиму фізичних навантажень – але вони більш схильні до набору ваги.
Собаки з генетичним варіантом, найбільш пов’язаним з ожирінням, DENND1B, мали приблизно на 8% більше жиру в організмі, ніж ті, хто його не мав.
Дослідники пояснили, що собаки є “хорошою моделлю” для вивчення людського ожиріння, оскільки вони розвивають ожиріння під впливом подібних факторів навколишнього середовища, як і люди.
Керівниця дослідження, докторка Елеонора Раффан додала: “Ця робота показує, наскільки генетично собаки схожі на людей. Вивчення собак дало нам підстави зосередитися на цьому конкретному гені, що призвело до значного прогресу в розумінні того, як наш власний мозок контролює нашу харчову поведінку та використання енергії”.