Через нічні повітряні тривоги українці в середньому втратили близько 40 хвилин сну щоночі, а наслідки війни вже помітно впливають на фізичне та психічне здоров’я населення. Медики попереджають про зростання кількості хронічних хвороб, психічних розладів та передчасне старіння працездатних людей.
Про це повідомляє YouTube з посиланням на заяву генерального директора Інституту медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України Богдана Божука.
За словами експерта, сирени, блекаути, постійний стрес, смерті та руйнування інфраструктури створюють щоденний кумулятивний удар по здоров’ю українців.
Божук наголосив, що найбільше наслідки війни відчуває саме працездатне населення.
Він повідомив, що вже через півтора року після початку повномасштабного вторгнення багато українців почали скаржитися на проблеми зі сном та панічні атаки.
Серед медичних працівників через шість місяців після вторгнення 14,5% відповідали критеріям посттравматичного стресового розладу, ще 9% — депресії.
Окремо фахівці звертають увагу на вплив нічних тривог. За словами Божука, кожна ніч у середньому скоротила сон українців на 40 хвилин.
Експерт пояснив, що хронічне недосипання впливає на увагу, пам’ять, концентрацію та здатність ухвалювати рішення. Особливо небезпечним це є для лікарів, водіїв та операторів складного обладнання.
Також медики фіксують загострення хронічних захворювань. У пацієнтів із гіпертонією в районах бойових дій значно збільшилася кількість кризових станів та аритмій.
У хворих на діабет другого типу погіршилися ключові показники перебігу хвороби. Найскладніша ситуація спостерігається на сході та півночі України.
Крім того, жінки репродуктивного віку у найбільш постраждалих регіонах частіше повідомляють про порушення менструального циклу, а ускладнення вагітності фіксуються майже вдвічі частіше.
За 2022–2024 роки в Україні також зареєстрували 2157 випадків виробничого травматизму серед працівників, які працювали в умовах бойових дій або ліквідації їх наслідків. Із них 592 випадки були смертельними.
Божук попередив, що без системних програм реабілітації та підтримки Україна ризикує втратити значну частину трудового потенціалу впродовж найближчих 5–10 років.