Ринок пластичної хірургії в Україні динамічно розвивається, проте залишається майже нерегульованим. Відсутність законодавчих норм та контрольних механізмів сприяє розвитку масштабного тіньового сегмента. Про це повідомив головний лікар та власник клініки пластичної хірургії Docber Clinic Дмитро Березовський.
За даними UBAME, у сфері естетичної медицини в Україні працює понад 80 тисяч фахівців. Однак на законодавчому рівні пластична хірургія фактично не існує. В країні немає окремого закону, який би повністю врегульовував цей сегмент медицини.
“Це спричиняє певний хаос у галузі та створює ризики як для лікарів, так і для пацієнтів”, — розповів Дмитро Березовський.
Експерт підкреслив, що через відсутність якісної спеціалізованої освіти та ліцензування, багато лікарів виконують пластичні операції, не маючи відповідного фаху. Раніше в Україні офіційно пластичним хірургом міг стати лише той, хто проходив навчання за кордоном.
Нині отримати спеціалізацію пластичного хірурга може лише фахівець, який має вищу освіту за спеціальністю “медицина або педіатрія”, і пройшов інтернатуру за спеціальністю “хірургія”.
Водночас, на законодавчому рівні вже є певні зрушення: у 2020 році МОЗ України нарешті додало професію пластичного хірурга до Довідника кваліфікаційних характеристик. Однак цього недостатньо.
“Зміни в законодавстві необхідні не лише для регулювання ринку, а й для безпеки пацієнтів. Потрібен чіткий перелік вимог до освіти, ліцензій, стандартів проведення операцій”, — наголошує Дмитро Березовський.
Попит на якісну пластику зростає
За останнє десятиліття ставлення українців до пластичної хірургії змінилося. Операції з корекції зовнішності перестали бути табуйованими. Війна лише посилила цей тренд.
“З початку повномасштабного вторгнення попит на пластичну хірургію зріс приблизно вдвічі. Люди мені казали: “Скільки того життя? Давайте зараз робити те, що я хочу”, — зазначає Дмитро Березовський.
Ринок пластичної хірургії, особливо у Києві, швидко адаптується до змін. Клініки впроваджують нові технології та ефективні методики. Наприклад, у Docber Clinic можна зробити:
- фейсліфтінг (підтяжки обличчя);
- блефаропластику (пластика повік);
- мамопластику (пластика грудей);
- ринопластику (пластика носа);
- контурну пластику обличчя;
- корекцію фігури, наприклад абдомінопластику живота;
- ліпосакцію;
- ін’єкції ботоксу та філерів.
Коли виникають серйозні наслідки для здоров’я?
Варто зазначити, що в Україні пацієнти нерідко звертаються до не сертифікованих фахівців через нижчі ціни, однак це загрожує ризиком ускладнень, які можуть мати серйозні наслідки для здоров’я. Адже навіть ліцензовані клініки рідко мають реанімаційне відділення, де кваліфіковано можуть усунути негативні наслідки операцій.
“При цьому хтось намагається перейняти досвід інших хірургів, а хтось вчиться безпосередньо на пацієнтах. Тому значний відсоток наших операцій — це корекції робіт інших лікарів”, — каже Дмитро Березовський.
Часто виникає і плутанина щодо “ліцензії лікаря”, про яку запитують пацієнти. Адже такого поняття не існує. Наразі є лише ліцензування приміщення. Лікар має право оперувати, отримавши сертифікат лікаря-хірурга або пластичного хірурга.
Неналежний рівень навчання пластичній хірургії сприяє розвитку тіньового ринку, масштаби якого складно оцінити. Багато операцій проводяться без оформлення документів, тому пацієнти не мають гарантій у разі ускладнень, і залежать від “доброї волі” лікаря.