Процес старіння характеризується природним зниженням фізичних можливостей і підвищеною сприйнятливістю до хвороб. Вчені давно зайняті пом’якшенням цих неминучих наслідків старіння, а однією з нових стратегій стало обмеження калорійності раціону — скорочення щоденного споживання калорій при збереженні необхідних поживних речовин. Цей підхід вони пов’язували зі збільшенням тривалості життя і відтермінуванням настання захворювань, зазвичай асоційованих зі старінням. Але незабаром після цього дослідники знайшли ще більш дієвий метод, пише Knowridge.
Незважаючи на свої переваги, обмеження калорійності не зовсім практичне для застосування людиною через його жорсткий характер і можливість виникнення негативних побічних ефектів. У пошуках більш життєздатних рішень увага вчених змістилася в бік фармацевтичних препаратів, які можуть імітувати переваги обмеження калорійності. Такі препарати, як метформін, рапаміцин і ресвератрол, уже давно перебувають під пильною увагою науки саме через ці властивості. Однак їхнє застосування стримується низкою чинників, включно з необхідністю ін’єкцій, поганим засвоєнням і вираженими побічними ефектами.
Але завдяки дослідженню, проведеному Ліверпульським університетом, в якому вивчалася дія рилменідину (існуючі ліки, що використовуються для лікування високого кров’яного тиску), вченим вдалося домогтися серйозних успіхів у цій галузі. Під час дослідження на черв’яках, плодових мушках і мишах було встановлено, що рилменідин потенційно може продовжити життя і поліпшити показники здоров’я в цих моделях. Цей ефект схожий з ефектом обмеження калорійності і, як вважають, опосередкований механізмом, пов’язаним з I1-імідазоліновим рецептором, нішарином-1.
Отримані результати мають велике значення для світу науки і суспільства, оскільки вони не тільки відкривають новий напрямок у дослідженнях по боротьбі зі старінням, а й вказують на рилменідин як на потенційного кандидата для подвійного використання в майбутніх медичних практиках. З огляду на його нинішнє застосування як перорального препарату з відносно слабкими побічними ефектами, він являє собою перспективний напрямок для майбутніх антивікових терапій з мінімальним ризиком для здоров’я, говорить автор дослідження, професор Жоао Педро Магальхаес.
Оскільки чисельність літніх людей у світі постійно зростає, навіть незначні досягнення в цій галузі можуть значно поліпшити якість життя і знизити поширеність вікових захворювань. Подальший шлях відкриття включатиме в себе детальні дослідження для кращого розуміння механізмів дії рилменідину і перевірку його ефективності та безпеки в клінічних випробуваннях на людях, заявили автори.