Несподіваний поворот під час чергового дослідження змусив учених по-новому поглянути на звикання до таких речовин, як алкоголь або нікотин, і додав до зростаючого списку небезпечних речовин ультраперероблені продукти через їхній згубний вплив на наш мозок. Вчені вже обговорюють можливість того, що наша схильність до вживання продуктів з високим вмістом жиру і цукру може бути не просто сьогохвилинною спокусою, а розладом, схожим із залежністю від психоактивних речовин, пише Axios.
Нове відкриття пов’язане не тільки зі збільшенням об’єму талії або фізичними захворюваннями, які завжди супроводжують раціон, багатий на нездорову їжу, а й із розумінням того, як такий вибір продуктів харчування може негативно позначитися на нашому психічному стані, порушити режим сну і навіть вплинути на здатність до навчання і запам’ятовування.
В основі цього висновку лежить дослідження, в якому випробовувані, які часто балували себе шкідливими закусками з високим вмістом жиру і цукру, показали підвищену активність в ділянках мозку, відповідальних за виділення дофаміну — найважливішої хімічної речовини, яка викликає в нас почуття задоволення. Примітно, що всього через вісім тижнів ця тяга закріпилася, зовсім витіснивши здорові варіанти з їхнього меню. Але ще одне дослідження внесло додатковий нюанс у ситуацію, показавши, що учасники, які починали свій день зі сніданків, багатих цукром і переробленими продуктами, відставали в когнітивних тестах, зокрема, у тестах на навчання і пам’ять, порівняно з тими, хто вибирав кориснішу ранкову їжу.
Зв’язок між харчуванням і роботою мозку не обмежується одними нейротрансмітерами і когнітивними здібностями. Він пролягає набагато глибше, йдучи прямо в наш кишечник. Різноманітне співтовариство мікробів, що мешкають у ньому, відіграє найважливішу роль у нашому загальному здоров’ї, допомагаючи імунній системі та навіть у регулюванні стресу. Однак дієта, в якій переважає нездорова їжа, позбавляє цей мікробний мегаполіс розмаїття і життєвої сили, залишаючи наш організм у підірваному стані, вразливому для безлічі проблем одночасно з фізичним і психічним здоров’ям.
Наслідки цих висновків виходять далеко за рамки індивідуальних проблем зі здоров’ям і зачіпають суспільні та медичні системи в цілому. Цей зростаючий масив доказів наголошує на нагальній необхідності розробки дієтичних рекомендацій, які передбачають цілісний підхід, що враховує глибокий вплив того, що ми їмо, на наш психічний та емоційний стан. Поки дослідники продовжують розплутувати складне павутиння взаємодій між харчуванням, здоров’ям кишківника та роботою мозку, є надія, що ці знання прокладуть шлях до вживання заходів і політики, які сприятимуть формуванню здоровіших звичок харчування в суспільстві, знижуючи ризик розвитку того, що незабаром може бути офіційно визнане “розладом, пов’язаним із вживанням ультрапроцесованої їжі”.