У більшості людей віруси асоціюються з хворобами. Насправді віруси – продукти еволюційного процесу з винятковою здатністю розмножуватися, адаптуватися та розвиватися. Тож вони є також рушіями еволюції.
Кожен вірус має мету – проникнути в клітину та використати її для розмноження. Після створення своєї копії він покидає клітину і прямує до нової. Людський організм постійно стримує потік патогенів, які намагаються потрапити всередину – віруси, бактерії та інші мікроби. Імунна система контролює цей процес. У цьому їй допомагає своєрідна пам’ять – запам’ятовуючи колись подоланого ворога через щеплення чи хворобу, імунна система розпізнає і знищує той самий вірус навіть через роки.
Однак віруси теж вчаться виживанню, використовують різні стратегії. Це відбувається шляхом мутацій, рекомбінацій та відбору, адаптуючись до умов середовища, імунної системи господаря тощо.
Як це працює?
- Мутації. Постійна зміна генетичного коду притаманна багатьом респіраторним вірусам, зокрема грипу або коронавірусам. Це призводить до появи нових варіантів (штамів), змін у будові оболонки вірусів (наприклад, шипоподібних білків, як у коронавірусу), уникнення імунної відповіді. Яскравий приклад – це щорічна поява нових штамів грипу, що змушують науковців оновлювати вакцини.
- Рекомбінація та реасортація. Змішування генів – коли одна клітина інфікована кількома вірусами одночасно, вони можуть обмінюватися частинами геному. Наприклад, пандемія свинячого грипу H1N1 у 2009 році була результатом реасортації генів від свинячого, пташиного та людського вірусів.
- Вибір та адаптація до господаря. Деякі віруси отримують еволюційну перевагу, бо саме вони: краще прикріплюються до клітин дихальних шляхів; викликають слабші симптоми (щоб хазяїн залишався соціально активним і поширював вірус); уникають розпізнавання імунною системою. Такими є респіраторні віруси. Зокрема, варіант SARS-CoV-2 Омікрон, завдяки своїй високій заразності, поступово витіснив слабші штами.
Парадокс симптомів
Сотні тисяч поколінь відбору навчили віруси не просто проникати в організм, а й обходити його захист – зокрема, обманюючи імунну систему та змінюючи характер симптомів. Сьогодні респіраторні віруси (грипу чи ГРВІ) дедалі частіше викликають нетипові або слабовиражені прояви на ранніх стадіях хвороби. Це не випадковість – це наслідок еволюції.
Деякі віруси змінюють свої симптоми, щоб залишатися менш помітними. Менш виражена лихоманка чи кашель – менше шансів, що хворий ізолюється та почне активно лікуватися. Таким чином, вірус довше циркулюватиме і розмножуватиметься. І навпаки, вірус, який змушує людину залишатися вдома, має менше шансів поширитися.
Це можна спостерігати на прикладі ГРВІ або SARS-CoV-2 – деякі їхні штами викликають незначні нежить або втому замість яскраво вираженої лихоманки, кашлю і болю.
Як обманути вірус і зупинити хворобу на старті?
Людство не таке вже й беззахисне перед вірусами. По-перше, від багатьох небезпечних хвороб винайдено вакцини – вони вчать імунну систему захищатися від певного вірусу і таким способом у майбутньому імунітет буде готовий до наступної зустрічі з патогеном. Тому не варто ігнорувати щеплення.
По-друге, запорукою стримування хвороби є швидка реакція на перші симптоми. Оскільки респіраторні віруси навчилися маскуватися, і буває спершу важко відрізнити застуду від коронавірусу, важливо на ранньому етапі знизити вірусне навантаження на організм. Інакше кажучи, не дати їм розмножуватися. Тому за появи “несерйозних” симптомів варто застосувати противірусну терапію. Це може бути противірусний препарат прямої дії на основі діючої речовини протефлазід. Дослідження довели, що наявність у складі препарату природних сполук, здатних пригнічувати ферменти, які використовують віруси для розмноження всередині клітин, зменшує вірусне навантаження та знижує ризик розвитку ускладнень. Противірусний препарат на основі протефлазіду має вплив на широкий спектр вірусів, зокрема, грипу, гострих респіраторних інфекцій, SARS-CoV-2 тощо.
По-третє, профілактика. Відповідальна поведінка здатна зупинити ланцюг заражень цими мікроскопічними ворогами:
- регулярне миття рук,
- дистанціювання від осіб з ознаками хвороби,
- дотримання гігієни кашлю і чхання,
- уникнення місць скупчення людей,
- часте провітрювання приміщення та вологе прибирання,
- за перших ознак захворювання залишатися вдома (у перші дні ймовірність передачі вірусу висока).
Віруси – не просто збудники хвороб, а частина навколишнього середовища, з якою людство постійно взаємодіє, вчиться жити та адаптуватися.