Під час сну вночі люди можуть поводитись дуже незвичним чином. Сміятись, щось белькотіти і навіть цілком чітко щось говорити.
Це явище в науці має назву сомнілоквія, і воно вважається досить поширеним у людській популяції. Як воно з’явилось, для чого може бути потрібним і чи є воно небезпечним, розбиралось видання IFL Science.
Точної причини сомнілоквії вчені не знають. Це одна із загадок нашого організму, як і гикавка чи поява мурашок на шкірі під час сечовипускання. Але явище це вельми поширене – двоє з трьох людей у якийсь момент свого життя розмовляють уві сні. Серед дітей це трапляється навіть частіше – кожен другий малюк розмовляє уві сні. Вважається, що так трапляється через незрілість їхнього мозку. Він нездатний перемикатися між неспанням і сном так само плавно, як у дорослих. Дітям також потрібно більше сну і менше уривчастого сну, ніж дорослим, а це означає, що у них просто є більше шансів для виявлення сомнілоквії.
Факторами, які підвищують ймовірність базікання уві сні серед дорослих, є певні проблеми з психічним здоров’ям, такі як тривожність, депресія або посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Проте основними “відповідальними” за сомнілоквію вчені все називають гени. Схоже, що вона частіше зустрічається у родичів і часто поєднується з іншими схожими проявами, такими як скрегіт зубами, кошмари або лунатизм.
Фактором, який підвищує ваші шанси розмовляти уві сні, є стрес. Коли мозок перевантажений роботою, навчанням, грошима, соціальними зобов’язаннями та рештою проблем, що супроводжує сучасне життя, йому іноді важко перемикатися між сном і неспанням. Це, у свою чергу, призводить до розладів сну. “Ви спите, але частина вашого мозку ще не повністю перейшла в режим сну”, – пояснила минулого року Мілена Павлова, невролог лікарні Mass General Brigham та медичний директор Клінічної лабораторії сну у лікарні Brigham and Women’s Faulkner Hospital. “Отже, ви продовжуєте робити уві сні те, що зазвичай робите під час неспання”, – додала вона.
З іншого боку, розмови уві сні можуть бути просто симптомом нездужання чи побічним ефектом лікування. Це часто трапляється, наприклад, у людей із високою температурою чи під впливом наркотиків чи алкоголю. І йдеться не лише про заборонені наркотики: деякі ліки, включаючи антидепресанти, засоби від астми або снодійні препарати також пов’язані з розмовами уві сні.
Зазвичай така поведінка не становить жодної загрози. Вона навіть не особливо впливає на якість сну. Хоча і може дратувати тих, хто спить поруч.
Тим не менш, у деяких випадках сомнілоквія може бути симптомом чогось небезпечнішого. Наприклад, вона може бути пов’язана з нічними апное – синдромом, при якому ваше тіло випадково забуває, що йому потрібно дихати. А коли вона поєднується з лунатизмом, то ризик потрапити у біду ще більше зростає.
Розмови уві сні також можуть бути ознакою розладів сну, таких як нічні страхи. Однак в такому разі симптоми важко пропустити, адже такий розлад може починатися з невинних розмов, але потім переходити в крики і поступово переростати в агресивні дії, пояснила Павлова. Люди з таким розладом можуть штовхатись уві сні або бити повітря кулаками. Також під час нападів ймовірні падіння з ліжка.
Враховуючи, що це досить безпечна особливість, їй можна просто дозволити бути. Тим більше, що ефективних методів боротьби із сомнілоквією наразі не існує. “Тим, хто хоче спробувати обмежити або повністю виключити епізоди розмов уві сні, корисною відправною точкою може стати дотримання гігієни сну”, – радить Фонд сну. Спробуйте лягати спати в один і той же час, уникати кофеїну на ніч, не працювати з екранами перед сном, і загалом вести здоровий спосіб життя.
Однак, якщо ви робите все це, але все одно почуваєтеся погано вранці, можливо, варто звернутися до лікаря. “Якщо ви раптово почали розмовляти уві сні, будучи дорослою людиною, або якщо це супроводжується сильним страхом, криками чи агресивними діями, вам слід звернутися до фахівця зі сну”, — сказала Мішель Дреруп, фахівець із поведінкової медицини сну в клініці Клівленда, 2024 року. Лікар призначить необхідні дослідження, які допоможуть виключити супутні порушення сну, такі як апное або синдром періодичних рухів кінцівок.
У кіно часом можна побачити сюжет, коли лиходій уві сні видає свої таємниці, коли починає щось говорити. Але насправді це навряд чи можливо. Дослідження 2017 року, в якому взяли участь понад 200 осіб і яке зафіксувало майже 900 епізодів розмов уві сні, дослідники виявили, що майже дві третини тих звуків, що видавали піддослідні, взагалі не були словами. Найчастіше можна було розібрати слово “ні”, різні запитання або лайку.
Тон та паузи в епізодах сомнілоквії також наштовхували дослідників на думку, що учасники експерименту могли сперечатися з кимось уві сні. Однак складно сказати напевно, оскільки люди, які вночі були балакучими, на ранок, як правило, не можуть пригадати своїх снів. А будь-хто, кому доведеться “підслуховувати” їхні розмови, навряд чи зможе зрозуміти, про що йдеться.