З середини весни розпочався високий сезон виробництва, тому у більшості європейських країн, які є напрямками трудової міграції для українців, є пропозиції роботи – це Польща, Литва, Чехія, Нідерланди, Німеччина тощо. За даними Євростату станом на березень, в Німеччині зараз 1,5 млн 760 вакансій, в Нідерландах – 413 тис.., майже 50,5 тис. пропозицій роботи в Польщі, майже 26 тис – в Литві, 248 тис – в Чехії.
Як розповіла керівниця міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Маргарита Нестеренко, останні десять років у Польщі і загалом у багатьох європейських країнах спостерігається нестача працівників і на просту фізичну роботу на промислові підприємства чи логістичні склади, де зазвичай не вимагають досвіду роботи і знання місцевої мови. А також таких фахівців, як електрики, зварювальники, водії вантажівок, кухарі й інших висококваліфікованих працівників (фінансистів, спеціалістів IT, медиків, тощо).
«Польща активно продовжує залучати працівників з України і на традиційні сезонні польові роботи, а також на виробництво. В полі можна заробити заробити 5-9 тис. злотих (50-91 тис грн). Це праця зі збору врожаю і інша робота на полях, де зарплата залежить від кількості робочих годин і продуктивності. Вона підходить тим, хто звик до подібної роботи в Україні», – розповіла Нестеренко.
Керівниця Міграційної платформи EWL зазначила, що також багато роботи на підприємствах харчової промисловості, будівництві, на логістичних складах через наближення сезону розпродажів (це в основному робота з сортування і комплектації замовлень, посилок). Також є вакансії у сфері послуг – це робота в готелях і ресторанах в туристичний сезон.
За словами Нестеренко, литовський ринок праці насичений різного роду вакансіями для українців. Литовські роботодавці пропонують роботу на підприємствах автомобільної галузі та харчової промисловості. «Без знання литовської мови і досвіду можна заробити від 900 євро на руки на старті. Потім за рахунок бонусів і премій зарплата зростає – на деяких вакансіях до 1300-1500 євро нетто», – розповіла експертка.
Як зазначила керівниця Міграційної платформи EWL, більше пропозицій для українців з’являється у Німеччині та Нідерландах. «Це країни, які відчувають гострий дефіцит кадрів і почали відкривати свої ринки праці для українців після повномасштабного вторгнення. Українці зацікавлені працювати в Німеччині, Нідерландах і загалом усе частіше обирають західні країни Європи через вищі зарплати. Натомість є особливості працевлаштування і проживання в цих країнах. Процедури і вимоги складніші, ніж в країнах Східної Європи», – пояснила Нестеренко.
Керівниця міжнародної рекрутації зауважила, що зараз європейські працедавці цікавляться, які умови праці і зарплати пропонують в інших країнах і що варто зробити їм, щоби зацікавити українців. «Беручи до уваги великий досвід роботи українців за кордоном, вмотивованість і бажання українців працювати, на європейських ринках поступово для українців з’являтиметься більше вакансій. Навіть в тих країнах, які зараз не надто активно інтегрують українців у локальний ринок праці», – пояснила Нестеренко.
1. Що найчастіше входить до сезонної роботи?
Сезонні роботи – це в тому числі робота в сільському господарстві (різного роду праця на полях і в садах), яка триває з квітня-травня по вересень-жовтень. Але поняття ширше, зазначає Нестеренко. Загалом для трудових мігрантів прийнято вважати роботу по сезонах виробництва. Наприклад, зараз з квітня почався сезон робіт (власне літній). А це і:
- робота в агросекторі,
- робота на підприємствах (харчова промисловість – рибзаводи, заводи з виробництва морозив, автомобільна промисловість, де збільшується кількість вакансій)
- будівництво,
- робота на логістичних складах.
«Наступний сезон буде десь з жовтня до грудня – перед Різдвом. І знову на виробництві і в логістиці буде багато вакансій, бо до Різдва багато усього виробляється, купується, пакується», – розповіла Нестеренко.
2. Які вимоги до працевлаштування та особливості (забезпечення житлом і т.д.) Якою є зарплатна вилка у такій роботі?
Як зазначила Нестеренко, зараз українці у країнах ЄС працюють на умовах тимчасового захисту, це дає можливість перебувати у країні й працювати без оформлення додаткових дозволів на роботу. Але в кожній країні є свої нюанси.
Тимчасовий захист отримати достатньо просто, запевняє експертка. «У Польщі, Литві, Чехії, Словаччині й Румунії це можна зробити за один день і вже наступного виходити на роботу. Але варто враховувати, що, наприклад, в Чехії не зможуть отримати тимчасовий захист українці, які від початку повномасштабного вторгнення вже перебували за кордоном більш як один місяць», – зауважила Нестеренко.
Нагадаємо, польський уряд серйозно думає про скорочення робочого тижня. На порядку денному два варіанти: перехід на чотириденний робочий тиждень або скорочення стандартного робочого тижня з 40 до 35 годин. Зазначається, що остаточне рішення буде прийнято після ретельного аналізу та консультацій з різними групами, які торкнулися цієї зміни.
Раніше, в Ісландії провели успішні експерименти з чотириденним робочим тижнем за участю 2,5 тис. людей. Про це повідомляє CBS News з посиланням на звіт Асоціації за стійкість і демократію Ісландії (Alda) і британського центру Autonomy. У звіті опубліковані результати двох масштабних випробувань програми, що проводилися з 2015 по 2019 рік із 4-денним робочим тижнем без скорочення заробітної плати. У дослідженні взяли участь 2500 працівників переважно державного сектору, що становить приблизно 1% населення Ісландії працездатного віку.
До слова, у Польщі не вистачає українських робітників. Замість сезонної роботи українські біженці виїжджають до інших країн ЄС. В результаті немає бажаючих виконувати сезонні роботи.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».