У прикордонній з Україною Білгородській області утворився чорний ринок зброї, де за 300–350 доларів можна придбати автомати Калашнікова, ручні гранати і навіть безшумні пістолети. Це випливає із матеріалів районних судів регіону за два роки війни в Україні, з якими ознайомився «Холод».
У рамках уже розглянутих справ правоохоронні органи вилучили 14 автоматів Калашникова, три пістолети, три гранатомети та інші боєприпаси. Щонайменше п’ятеро підсудних зізналися в суді, що купили зброю у російських військовослужбовців.
Гранати у прикордонних районах Росії не коштують практично нічого. Наприклад, чотири гранати були додані «у подарунок» до купленого автомату Калашнікова, одну гранату солдати подарували водієві, який підвозив їх з Білгородської області до Воронежа, ще одну солдат подарував водієві, що проїжджав повз, за допомогу із заглохлою автівкою, дві гранати були подаровані за допомогу із ремонтои машини. Як мінімум в одному випадку військовослужбовець продав автомат Калашнікова, який належить російській військовій частині.
Поки що зброя та боєприпаси, що потрапили у Білгородсьу область з фронту, використовуютсяь для скоєння злочинів порівняно рідко: частіше їх просто зберігають удома «про всяк випадок», рідше – дістають постріляти на свята просто у дворі або просто перевіряють, чи вони стріляють.
Проте вже відомі й випадки скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів із використанням цієї зброї. В одному з випадків підсудний у місті Валуйки Валуйки Білгородської області кинув бойову гранату в машину свого знайомого, з яким посварився цього дня. Завдяки щасливому випадку від розльоту осколків постраждала тільки машина.
У самому Білгороді в результаті п’яної сварки через будівництво огорожі між будинками одну людину було вбито гранатою Ф-1 і ще одна отримала осколкові поранення. Ще один підсудний погрожував гранатою своїй дружині, вимагаючи, щоб вона забрала заяву про розлучення. Втім, граната була навчальною та, за словами підсудного, теж знайденою у лісі. За це підсудний отримав лише шість місяців колонії-поселення.
Проте скільки ще армійської зброї зберігається сьогодні в Білгородській області у менш активних та товариських приватних власників, оцінити неможливо.