Порушення правил військового обліку в Україні дедалі частіше лякає громадян гучними формулюваннями на кшталт «блокування банківських рахунків». У соцмережах і чатах ширяться чутки: мовляв, ТЦК може одним рішенням перекрити доступ до грошей. Але на практиці все значно складніше — і не так швидко, як здається.
Юрист Юрій Айвазян на порталі «Юристи.UA» детально пояснив, за яких умов рахунки дійсно можуть бути заблоковані і чому без участі самого порушника цей механізм фактично не працює.
За словами адвоката, санкції до порушників військового обліку та мобілізаційного законодавства справді передбачені. Серед них — штрафи, а в окремих випадках і примусове стягнення коштів. Проте блокування рахунків — це не перший і не автоматичний крок.
Ключовим документом у цій процедурі є постанова керівника ТЦК про притягнення громадянина до адміністративної відповідальності. Саме на її підставі, і лише у разі несплати штрафу протягом 15 днів, до справи може долучатися виконавча служба. І вже вона має повноваження накладати арешт на рахунки.
Інакше кажучи, без штрафу — немає боргу, без боргу — немає підстав для блокування.
Та є ще один принциповий момент, про який часто мовчать. Щоб узагалі скласти адмінпротокол і винести постанову, потрібна особиста присутність порушника в ТЦК.
Як підкреслює Юрій Айвазян, без явки громадянина територіальний центр комплектування не може законно оформити необхідні документи. А отже, і весь ланцюжок — від штрафу до потенційного блокування рахунків — просто не запускається.
Це означає, що «заочне» блокування рахунків, про яке часто говорять у соцмережах, не відповідає реальній процедурі.
Історія з рахунками — це не про миттєві каральні дії, а про багатоступеневий юридичний процес. Він потребує:
- складання протоколу,
- винесення постанови,
- надання часу на добровільну сплату штрафу,
- і лише потім — дій виконавчої служби.
Тож поки людина не з’явилася в ТЦК і не отримала офіційного рішення, говорити про блокування рахунків рано.