Час від часу ми чуємо про “унікальні” дієти, але ця новина, що прийшла з Китаю, залишає навіть найстійкіших у легкому шоці. Відомий блогер на ім’я Конг Юфенг, також відома як “Кінг-Конг Люке”, вирішила харчуватися… свинячим кормом. І ні, це не жарт і не новий тренд фітнес-гуру. Це звичайний корм для свиней, з усіма його чудовими “смаковими” особливостями. І все заради економії.
Конг, популярна майстриня ремесел з 2,8 мільйона підписників на платформі Douyin, вирішила кинути собі виклик і прожити на мінімальну суму, при цьому обравши для себе найдешевшу і “найкориснішу” дієту — свинячий корм. Ідею вона підглянула на форумі Zhihu, де економні китайці обговорюють способи “врятувати” гаманець. Її обраний “делікатес” коштував 100 юанів (близько 14 доларів) за мішок, який, за її словами, видавав аромат “молочної вівсянки” після відкриття. У складі — соя, арахіс, кукурудза та вітаміни. В ідеалі це ж просто скарб для організму!
“Це з високим вмістом білка, низьким вмістом жиру та абсолютно натуральне. Хіба це не здоровіше за фастфуд?” — запитує Конг, змішуючи корм із теплою водою. З’їла першу порцію вона з обличчям, яке красномовно передавало всі враження: “Це настільки солоне і трохи кисле! Я не можу це їсти без води”.
Її експеримент мав не тільки смаковий аспект, а й неабиякий соціальний резонанс, адже вона закликала своїх підписників уникати подібного, хіба що вони також “на межі бідності”. У відповідь соцмережі буквально вибухнули від реакцій. Дехто відверто дивується, як їжа для тварин може вважатися хоч трохи придатною для людей. Інші висловлюють філософське: “У часи голоду ми б оцінили такий раціон, але навіщо ускладнювати собі життя зараз?”
Не забарилися і професіонали з коментарями. Дієтолог Чен застерігає, що корм для свиней не призначений для людського організму і може призвести до дефіциту важливих мікроелементів, як-от кальцій, залізо та йод. Довготривале харчування таким кормом обіцяє “чудові” перспективи: недоїдання, втому та, можливо, проблеми з кістками.
Тим часом Конг планує протриматися на цій “дієті” ще тиждень, мабуть, щоб довести, що вона все ж встоїть.