Повернення українців призовного віку з-за кордону навряд чи стане масовим без додаткових гарантій від держави. Однією з можливих умов називають офіційне працевлаштування разом із бронюванням від мобілізації.
Про це повідомляє Телеграф.
Таку позицію висловив народний депутат та заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко. За його словами, дедалі більше громадян, які виїхали після початку повномасштабної війни, не бачать підстав для повернення додому.
Окремою проблемою парламентар назвав ситуацію людей, які втратили житло через бойові дії або залишили його на окупованих територіях. На його думку, без розв’язання питання компенсацій розраховувати на масштабне повернення таких українців не доводиться.
«Людям просто нікуди повертатися. Поки держава не вирішить питання компенсацій за житло, шансів на масове повернення дуже мало», — зазначив Ткаченко.
Водночас частина громадян, які виїхали з регіонів, що не були безпосередньо охоплені бойовими діями, теоретично могла б повернутися. Для цього, вважає депутат, держава має забезпечити їм робочі місця та надати бронювання від мобілізації.
Народний депутат заявив, що подібні пропозиції вже обговорювалися раніше, однак практичного продовження не отримали. Він також висловив переконання, що реалізацію таких ідей стримує виконавча влада.
«Щось блокує уряд і не дає цим ініціативам стати законами або не втілює ці ідеї в життя», — сказав парламентар.
Крім того, Ткаченко порушив тему підтримки внутрішньо переміщених осіб. Він визнав, що бюджетних ресурсів недостатньо навіть для повного забезпечення допомогою дітей-переселенців, тому виплати було відновлено лише для окремих категорій родин.
Депутат розкритикував підхід, за якого частина ВПО отримує допомогу, а інша змушена роками підтверджувати своє право на неї. На його думку, такий поділ є несправедливим.
«Людина не перестає бути переселенцем лише через трохи вищий дохід або дистанційне навчання дитини», — наголосив Ткаченко.
Також він звернув увагу на проблему оренди житла для переселенців. За словами нардепа, значна частина таких угод і надалі укладається без офіційного оформлення, а власники квартир не поспішають виходити з тіні навіть попри передбачені державою механізми компенсацій.