Більшість людей вважають нявкання звичайною мовою кішок, однак науковці дійшли несподіваного висновку. Дорослі коти майже не використовують цей звук для спілкування між собою, натомість звертаються так насамперед до людей.
Про це пише Space Daily.
Дослідники зазначають, що між собою дорослі кішки здебільшого спілкуються за допомогою запахів, положення тіла, рухів хвоста, міміки, дотиків, а також муркотіння, гарчання, шипіння, виття чи трелей.
Нявкання ж виявилося радше винятком. Найчастіше цей звук домашні улюбленці використовують саме для взаємодії з людиною. Лише в окремих випадках кішки можуть нявкати одна одній — під час територіальних конфліктів, у період парування або в інших напружених ситуаціях.
Науковці пояснюють, що така поведінка бере початок ще в дитинстві. Кошенята нявкають, коли відчувають голод, холод, дискомфорт або залишаються без матері. Таким чином вони привертають її увагу та просять про допомогу.
Дослідження восьми послідів кошенят показало, що характер нявкання змінюється залежно від віку, температури довкілля та конкретної ситуації. Проте з дорослішанням потреба в такому сигналі між кішками майже зникає.
На думку дослідників, домашні кішки швидко зрозуміли, що люди реагують на нявкання. Якщо після такого звуку господар приносить їжу, відчиняє двері чи приділяє увагу, тварина закріплює цю модель поведінки та продовжує використовувати її протягом усього життя.
Професор поведінкових наук про тварин Норвезького університету природничих наук Б’ярне О. Браастад зазначає, що подібне явище характерне й для інших свійських тварин, які зберігають окремі риси поведінки дитинчат через їхню ефективність у спілкуванні з людьми.
Фахівці також нагадують, що історія співіснування людей і кішок налічує тисячі років. Водночас нові генетичні дослідження, опубліковані у журналі *Science* у 2025 році, свідчать, що предки сучасних європейських домашніх кішок, ймовірно, потрапили до Європи з Північної Африки приблизно дві тисячі років тому.
Окремий експеримент показав, що люди не так добре розуміють своїх улюбленців, як вважають. Учасникам запропонували визначити значення записів нявкання незнайомих кішок у різних ситуаціях. Найкраще вони впізнавали «харчове» нявкання — лише у 40,44% випадків, тоді як сигнал, пов’язаний із відчуттям ізоляції, правильно визначили лише 26,67% учасників.
На думку дослідників, універсального перекладу котячого нявкання не існує. Його значення залежить від ситуації, поведінки тварини, мови тіла, попередніх подій та особливостей взаємодії конкретної кішки зі своїм господарем.