Вчені зробили прорив у розумінні однієї з ключових еволюційних змін у історії людини, а саме зникнення хвоста. Дослідження опубліковане в журналі Nature ідентифікувало конкретну генетичну мутацію, яка стала вирішальною у цьому процесі близько 25 мільйонів років тому, коли людський родовід відокремився від інших приматів.
Дослідники з’ясували, що ключову роль у втраті хвоста відіграв ген TBXT, який відповідає за формування осьового скелета у хребетних. У людиноподібних мавп у цьому гені з’явилися два так звані Alu-елементи. Це повторювані фрагменти ДНК, які притаманні лише приматам. Вбудувавшись у “некодуючі” ділянки гена, ці елементи несподівано змінили механізм зчитування генетичної інформації.
У результаті під час синтезу РНК відбувалося видалення цілого екзону, що призводило до вкорочення або повної втрати хвоста. Експерименти на мишах підтвердили гіпотезу. Тварини з аналогічною мутацією народжувалися без хвостів, що відображало еволюційний перехід, який спостерігається у людей та мавп. Водночас, у мишей з укороченими хвостами спостерігалися проблеми з хребтом, що проливає світло на потенційні непередбачувані наслідки дефіциту TBXT.
Науковці вважають, що ця зміна могла стати важливим кроком до розвитку прямоходіння, а отже і до подальшої еволюції людини.
“Тепер ми ходимо на двох ногах. І ми розвинули великий мозок і володіємо технологіями, і все це з егоїстичного елемента, який стрибнув в інтрон гена. Це вражає мене”, — сказав автор дослідження Ітай Янай.