Всупереч поширеній думці, Тихий океан розташований на більш високому рівні, ніж Атлантичний. Різниця може змінюватися в залежності від різних океанічних і атмосферних умов, але, за даними NASA, Тихий океан зазвичай приблизно на 20 сантиметрів вище Атлантичного. Про це пише IFLScience.
“Це пояснюється тим, що води Тихого океану тепліші, прісніші і менш щільні – фактори, які можуть викликати зміну обсягу води. Океанські течії, переважаючі вітри і припливні сили також можуть штовхати воду до континентальних околиць, змушуючи її “накопичуватися” в певних регіонах. Крім того, гравітаційне тяжіння континентів, островів і навіть підводних гір непомітно впливає на поверхню океану”, – сказано в статті.
Відзначається, що насправді поверхня океану далеко не плоска – і мова йде не тільки про хвилі і припливи. Рівень моря місцями коливається на цілих 3 метри через складне поєднання температури, солоності, циркуляції і гравітації.
Складнощі будівництва Панамського каналу
Цікаво, що ця нерівномірність рівня моря була одним із спірних моментів, піднятих під час планування Панамського каналу, але в кінцевому підсумку виявилася незначною проблемою. Набагато складнішим завданням були пересічена місцевість, густі джунглі і болота, що кишать хворобами, розташовані на Панамському перешийку. Ці серйозні географічні та екологічні проблеми багато в чому стали причиною провалу французької спроби будівництва каналу в період з 1881 по 1889 рік. У статті сказано:
На відміну від плоских пісків Суецу, Панама представляла собою суворе поєднання нестабільного і гористого рельєфу. Прокласти пряму річку через Панаму було неможливо; інженерам довелося викопати величезні обсяги землі, побудувати складні дренажні системи і в кінцевому підсумку розробити спосіб подолання гірського рельєфу за допомогою гребель і шлюзів.
“Французи не усвідомлювали масштабність і складність цього проекту. Це було схоже на з’єднання двох різних світів”, – сказав Дж. Девід Роджерс, професор геологічної інженерії в Університеті науки і технологій.
Цікаво, що проект в кінцевому підсумку був покинутий, оскільки робітники постійно гинули від спалахів тропічних хвороб, таких як жовта лихоманка і малярія, а непереборні інженерні труднощі постійно доставляли головний біль.
У наступні десятиліття США стали відігравати важливу роль на світовій арені і побачили величезні можливості. До 1904 року вони взяли на себе ініціативу і відновили проект з будівництва судноплавного маршруту через Америку.
В основі всього цього лежить складна система шлюзів, яка піднімає кораблі на озеро Гатун приблизно на 26 метрів над рівнем моря. За ними закриваються ворота, і кораблі проходять через внутрішню частину країни, після чого спускаються назад на іншу сторону за допомогою прісної води, що подається самопливом.