Науковці з Університету Джорджії виявили, що білохвості олені використовують ультрафіолетове (УФ) випромінювання як візуальний канал зв’язку. Мітки, які тварини залишають на деревах та землі, світяться в УФ-спектрі. Це допомагає їм знаходити партнерів та позначати територію.
Про це йдеться у дослідженні, яке передає Popular Science.
Фотолюмінесценція як «соціальна мережа»
На відміну від людей, олені здатні сприймати ультрафіолетове світло. Це перетворює звичайні сліди їхньої життєдіяльності на яскраві візуальні маяки в напівтемряві. Зокрема, сліди від рогів на деревах набувають специфічного світіння через поєднання рослинного соку та секрету залоз, розташованих на чолі тварини.
Аналогічний ефект мають і подряпини на землі, де під впливом УФ-променів починають світитися сеча та виділення міжпальцевих залоз. Така «ілюмінація» стає найбільш виразною на світанку або в сутінках. Оскільки в цей час видиме сонячне світло слабшає, і ультрафіолетовий спектр починає домінувати в зоровому сприйнятті оленів.
Екологи порівнюють такі місця з громадськими пунктами зв’язку. Еколог Джино Д’Анджело зазначає, що олені створюють цілі «комунікаційні центри». Туди приходять різні особини, щоб залишити свою інформацію або отримати дані про інших.
«Це як телефонна будка в місті, коли ви намагаєтеся домовитися про зустріч на вечір. Олені залишають ці сліди, щоб вони і пахли, і світилися», — пояснює Д’Анджело.
Особливо активним цей процес стає під час шлюбного сезону — з середини жовтня до грудня. Через ці «світлові оголошення» самці та самки рекламують свою присутність у лісі, готовність до розмноження. А також рівень фізичної підготовки та домінантний статус.
Як проводили дослідження
Команда Deer Lab протягом трьох місяців вивчала ліс Вайтхолл (штат Джорджія). Вдень науковці шукали сліди оленів, а вночі досліджували їх за допомогою спеціальних ультрафіолетових ламп. Загалом було проаналізовано 109 слідів на деревах та понад 300 гектарів лісу зі слідами сечі.
Раніше було відомо лише про нюховий аспект мічення території. Проте тепер вчені довели, що олені отримують подвійну стимуляцію — візуальну та сенсорну. Це робить їхню систему комунікації значно складнішою, ніж вважалося раніше.