Вчені виявили унікальний відбиток пальця, що зберігся в давній смолі, якою було законопачено найстаріший із відомих дерев’яних човнів у Скандинавії. Знахідка дозволила встановити прямий фізичний зв’язок із морськими воїнами, які користувалися цим судном понад дві тисячі років тому, а також дала нові підказки щодо їхнього походження.
Про це йдеться в матеріалі SkyTechDaily.
Дослідження провели науковці Лундського університету, які детально проаналізували смолу, знайдену на човні. Отримані дані проливають світло на давню дискусію про те, звідки саме походили морські розбійники, що здійснили напад на острів Альс біля узбережжя сучасної Данії у IV столітті до нашої ери.
За історичними даними, невеликий флот, імовірно з чотирьох суден, здійснив морський рейд на острів, однак зазнав поразки. Після битви захисники острова поклали зброю нападників разом із одним із човнів у болото – ймовірно, як ритуальне підношення на знак перемоги.
“Звідки прийшли ці морські воїни і чому вони атакували острів Альс – це питання залишалося загадкою протягом десятиліть”, – зазначив археолог Лундського університету Мікаель Фовель.
Човен, відомий як Хьортспрінг, був уперше виявлений у болоті Хьортспрінг Мосе наприкінці XIX століття, а масштабні розкопки проводилися у 1920-х роках. Він є єдиним відомим доісторичним човном у Скандинавії, збудованим із дерев’яних дощок. Завдяки тому, що судно навмисно занурили в болото, воно збереглося у винятково доброму стані. Нині човен експонується в Національному музеї Данії.
Нещодавно дослідники виявили частини судна, які ніколи не оброблялися хімічними консервантами. Це дало змогу застосувати сучасні наукові методи аналізу. З’ясувалося, що човен був герметизований сосновою смолою, що вказує на його спорудження в регіоні з великою кількістю соснових лісів.
“Це важливий доказ. Він свідчить, що судно було збудоване не там, де його знайшли”, – пояснив Фовель.
Раніше вчені припускали, що човен і його екіпаж могли походити з району сучасного Гамбурга. Однак нові дані свідчать на користь Балтійського регіону.
“Якщо судно було побудоване на узбережжі Балтійського моря, це означає, що нападники подолали сотні кілометрів відкритого моря, щоб здійснити рейд”, – наголосив археолог.
Місце, де саме був залишений відбиток пальця, залишається предметом подальших досліджень. Найточнішим методом встановлення походження човна може стати дендрохронологічний аналіз – вивчення річних кілець деревини, який дозволить прив’язати матеріал до конкретного регіону.
Крім того, науковці сподіваються витягти давню ДНК зі смоли, що може дати більше інформації про людей, які будували й використовували цей човен.
Відкриття стало результатом справжньої детективної роботи. Команда ретельно вивчала архіви Національного музею Данії, старі листи та документацію, щоб знайти матеріали, які не піддавалися обробці понад століття.
“Коли ми знайшли кілька ящиків із первинними зразками розкопок, які не досліджувалися понад 100 років, це було надзвичайно захопливо”, – розповів Фовель.
Для аналізу матеріалів вчені застосували радіовуглецеве датування, рентгенівську томографію, газову хроматографію та мас-спектрометрію. Також було створено цифрову 3D-модель відбитка пальця, а у співпраці з сучасними канатними майстрами – реконструкції мотузок, використаних під час будівництва судна.
Отримані результати дозволяють по-новому поглянути на морські набіги, технології суднобудування та пересування людей у Північній Європі понад дві тисячі років тому.