Українські прізвища нерідко зберігають згадки про події та людей кількасотрічної давнини. Деякі родові назви пов’язують із козацькою добою, військовою службою та старшинськими родами.
Про це пише OBOZ.UA.
Багато українських прізвищ сформувалися ще за часів козацтва та відображали спосіб життя, місце проживання, професію або суспільний статус людини.
Частина таких назв походить від населених пунктів чи регіонів. Саме так з’явилися прізвища Полтавський, Сумський та Канівець.
Інші прізвища пов’язували з особистими рисами людини або її зовнішністю. До цієї групи належать, зокрема, Завзятий, Сміливий і Кривоніс.
Окрему категорію становлять родові назви, які виникли від ремесел і занять. Серед них — Бондар, Гончар та Швець. Також існували прізвища, пов’язані з військовими званнями та посадами, наприклад Отаманенко або Гетьманський.
До наших днів збереглися й прізвища, які асоціюються з відомими постатями козацької історії. Серед них Хмельницький, Сагайдачний, Мазепа, Кочубей, Дорошенко, Сірко, Богун і Вишневецький.
Також трапляються прізвища, що походять від посад у козацькому війську. До цього переліку належать Джура, Компанієць, Курінний, Отаманенко, Сердюк, Сотник, Хорунжий та Чотар. Подібні назви часто закріплювалися за сім’ями, представники яких були пов’язані зі службою у війську.
Частина козацьких родів згодом увійшла до старшинської верхівки та української шляхти. До таких прізвищ історики відносять Адамович, Безбородько, Вернадський, Галаган, Дорошенко, Жданович, Карпенко, Лазаревський, Остроградський, Полуботок, Самойлович, Тарновський, Ханенко та Щербань.
Дослідники також звертають увагу, що прізвища із закінченням «-енко» часто мають козацьке походження та були широко поширені серед родів, пов’язаних із Запорозькою Січчю.