Свято Івана Купала зберегло десятки стародавніх ритуалів, які українці передавали поколіннями. Найвідоміші з них — стрибки через вогнище та пускання вінків на воду — мають особливу символіку.
Про це повідомляє 24 Канал.
У давнину купальське багаття вважали символом сонця та очищення. Люди вірили, що вогонь здатен спалити весь негатив, який накопичився за рік.
Саме тому стрибки через полум’я були важливим обрядом. Предки таким способом очищувалися від хвороб, пристріту та негараздів.
Для жінок цей ритуал мав окреме значення. Вважалося, що він дарує красу, здоров’я та силу.
Для закоханих стрибок через багаття був своєрідною перевіркою почуттів. Якщо пара не розмикала рук під час стрибка, це вважали знаком швидкого весілля та міцного шлюбу.
Також у вогонь часто кидали старий одяг хворих людей. Люди вірили, що разом із речами згорають і самі недуги.
Не менш важливим символом Купальської ночі був вінок. У слов’янській традиції він означав сонце, безкінечність життя та дівочу чистоту.
Трави для вінка збирали з особливою повагою. Кожна рослина мала власне значення.
Наприклад, полин використовували як захист від нечистої сили. Барвінок, навпаки, вважали символом кохання та щасливої долі.
Після цього дівчата пускали вінки на воду, щоб дізнатися про своє майбутнє. Саме поведінка вінка вважалася головною підказкою.
Якщо вінок рівно й швидко плив за течією, це віщувало швидке заміжжя та щасливий шлюб. Якщо крутився на місці — судженого доведеться чекати ще рік.
Найгіршим знаком вважалося, якщо вінок одразу тонув. У народі це трактували як можливий обман у коханні або майбутню розлуку.
Такі обряди й досі залишаються одними з найвідоміших символів Івана Купала та зберігають свою популярність серед українців.