Штучний інтелект став новою зброєю кіберзлочинців, які дедалі частіше атакують українців. Шахраї підробляють голоси родичів, створюють фейкові відео та копії популярних сервісів, щоб виманювати гроші й банківські дані.
У 2026 році шахрайські схеми з використанням штучного інтелекту вийшли на новий рівень. Якщо раніше аферистів можна було впізнати за помилками в текстах або дивним акцентом, то тепер нейромережі створюють переконливі повідомлення, реалістичні відео та голоси, які майже неможливо відрізнити від справжніх.
За інформацією Кіберполіції, лише за перше півріччя 2026 року збитки від подібних схем обчислюються сотнями мільйонів гривень. Водночас жертвами стають люди різного віку.
Однією з найнебезпечніших схем називають клонування голосу. Для створення копії достатньо кількох секунд запису з месенджера, соціальних мереж або телефонної розмови.
Після цього шахраї телефонують родичам від імені близької людини та просять терміново переказати гроші. Через реалістичну імітацію голосу багато людей не підозрюють обману та надсилають значні суми на рахунки зловмисників.
Ще одним популярним інструментом стали дипфейк-відео. За допомогою штучного інтелекту створюються ролики, в яких відомі особи, політики або посадовці нібито рекламують інвестиційні проєкти, виплати чи державні програми.
Після переходу за посиланням користувачі потрапляють на фішингові ресурси, де вводять свої банківські дані. У результаті кошти можуть бути втрачені протягом кількох хвилин.
Також шахраї активно використовують ШІ для створення сайтів-клонів і фейкових застосунків. Найчастіше копіюють сторінки банків, державних сервісів, податкових ресурсів та платіжних платформ.
Користувачі вводять логіни, паролі або реквізити карток, після чого отримують доступ до їхніх рахунків сторонні особи. За даними правоохоронців, кількість таких випадків продовжує зростати.
Фахівці радять завжди перевіряти інформацію через додаткові канали зв’язку, не переходити за сумнівними рекламними посиланнями та встановлювати застосунки лише з офіційних магазинів.
Окремо експерти наголошують: банки, державні установи та офіційні сервіси не запитують CVV-код картки, паролі від онлайн-банкінгу чи коди підтвердження із SMS. Такі запити є однією з головних ознак шахрайства.