Кримінальних справ про шахрайство в 1,8 разу більше, ніж до початку повномасштабної війни.
Викрадені персональні дані стають товаром на тіньових ринках. Шахраї, отримавши такі дані, можуть створювати фішингові пастки, здійснювати незаконні покупки на ваше ім’я, отримувати доступ до банківських рахунків і, на жаль, багато чого іншого. Про це пише Роман Івченко, журналіст ZN.UA, в статті “Банк просить оновити дані — не дратуйтесь, це хороша новина”.
“Зловмисники полюють на весь цифровий портрет людини. Їхня мета — зібрати не лише логіни та паролі до особистих акаунтів, а й максимум персональної інформації: повне ім’я, паспортні дані, адресу реєстрації чи проживання, номери банківських карток і рахунків, ідентифікаційні коди, реквізити водійського посвідчення тощо”, – зазначає автор.
За його словами, фішинг, смішинг і вішинг — це трійця методів соціальної інженерії, коли злочинці маскуються під банк, держустанову чи іншу поважну організацію. Вони надсилають електронні листи з “терміновими” проханнями, SMS-повідомлення про блокування рахунків або телефонують від імені служби безпеки. Мета одна — змусити вас самостійно розкрити конфіденційні дані.
Скімінг — більш технічний спосіб. Шахраї інтегрують шкідливе кодування на вебсторінки інтернет-магазинів чи платіжних сервісів. Коли ви вводите дані картки для оплати, шахрайський код миттєво перехоплює цю інформацію та передає її зловмисникам.
Незахищений публічний Wi-Fi у кав’ярнях, торговельних центрах чи аеропортах — справжня знахідка для кіберзлочинців. Підключаючись до таких мереж, ви ризикуєте передати всі свої дані через незашифровані канали зв’язку прямо в руки хакерів, які «сидять» на тому самому Wi-Fi.
Шкідливе програмне забезпечення потрапляє на ваші пристрої з інфікованих сайтів, піратських копій ігор, підозрілої вебреклами або навіть через офіційні додатки, які були зламані та заражені вірусами. Після його встановлення ви фактично відкриваєте злочинцям доступ до всієї інформації на телефоні чи комп’ютері.
Втрата або крадіжка гаджетів — найпростіший, але не менш небезпечний спосіб. Якщо ваш смартфон, планшет чи ноутбук не були захищені надійними паролями чи шифруванням, але на них зберігалися банківські дані, паролі та особиста інформація, з їхньою втратою ви автоматично стаєте потенційною жертвою злочинців.
Згідно з даними OpenDataBot, за 2025 рік в Україні зареєстровано понад 35 тис. кримінальних справ про шахрайство. Це в 1,5 разу менше, ніж торік, але все одно в 1,8 разу більше, ніж до початку повномасштабної війни. У середньому правоохоронці відкривають близько 4,5 тис. справ щодо шахрайства щомісяця.
Однак статистика судових проваджень менш оптимістична. Лише в 9 тис. випадків цьогоріч були вручені підозри, а до суду спрямували лише 7,6 тис. справ — це всього 21% від загальної кількості. Для порівняння: мирного 2021 року цей показник становив 30%, а в перші два роки війни (2022–2023) упав до 18%.