Ілон Маск планує створити на орбіті гігантську мережу супутників для роботи штучного інтелекту. Втім низка експертів вважає, що такий проєкт може обернутися для SpaceX величезними фінансовими втратами.
Про це повідомляє Forbes.
Американський підприємець Ілон Маск заявив про намір уже у 2028 році розпочати запуск до одного мільйона супутників, які мають виконувати роль космічних центрів обробки даних для систем штучного інтелекту. Проєкт передбачає створення масштабного орбітального угруповання для забезпечення роботи ШІ-сервісів для мільярдів користувачів.
Однак засновник Mars Society та інженер Роберт Зубрін вважає, що реалізація такого задуму може коштувати близько 2 трильйонів доларів. За його словами, проєкт більше нагадує фантастичний сценарій і поки не має переконливого економічного обґрунтування.
Експерт зазначив, що нинішні витрати на виробництво та запуск космічних апаратів роблять подібну систему значно дорожчою за традиційні наземні дата-центри. Як приклад він навів мережу Starlink, у межах якої SpaceX вже вивела на орбіту близько 10 тисяч супутників.
За оцінками Зубріна, створення та запуск одного супутника Starlink обходиться приблизно у 2 мільйони доларів. Якщо використовувати аналогічний підхід для запуску мільйона апаратів, витрати можуть наблизитися до вартості всієї компанії після можливого виходу на біржу.
Сам Маск переконаний, що космічні обчислення з часом можуть стати дешевшими за наземні. Він заявив, що вже через два-три роки найдешевший спосіб забезпечення обчислювальних потужностей для штучного інтелекту може знаходитися саме в космосі.
Втім Роберт Зубрін дотримується протилежної позиції. Він вважає, що розміщення сучасних моделей штучного інтелекту на орбіті коштуватиме значно дорожче, ніж використання дата-центрів на Землі.
Ключову роль у реалізації задуму має відіграти надважка ракета Starship. Саме вона повинна забезпечити масові запуски супутників, необхідних для створення орбітальної інфраструктури.
Нещодавно SpaceX провела дванадцятий випробувальний політ системи. Верхній ступінь успішно приводнився в Індійському океані, однак прискорювач першого ступеня не зміг виконати заплановане повернення через проблеми з повторним запуском двигунів.
Критики звертають увагу, що для реалізації проєкту компанії довелося б перейти до майже одного запуску щогодини. Це означало б близько 8700 польотів на рік.
Зубрін назвав такий сценарій практично неймовірним. На його думку, навіть за нинішнього домінування SpaceX на світовому ринку запусків настільки різке збільшення частоти польотів виглядає недосяжним у найближчому майбутньому.
Окремі питання викликає й енергозабезпечення космічних дата-центрів. Маск пропонує використовувати сонячні батареї, однак Зубрін наголошує, що виробництво електроенергії в космосі сьогодні обходиться значно дорожче, ніж на Землі.
Схожої думки дотримуються й інші фахівці галузі. Засновник аналітичного центру New Space Economy Браян Герлі заявив, що більшість сучасних досліджень свідчать про передчасність таких проєктів.
Водночас дослідники Google допускають, що ситуація може змінитися в майбутньому. Якщо Starship стане повністю багаторазовою ракетою, а вартість доставки вантажів знизиться приблизно до 200 доларів за кілограм, орбітальні дата-центри зможуть конкурувати із наземними аналогами.
Однак навіть за такого сценарію економічна доцільність подібних систем може з’явитися лише в середині 2030-х років.
Google вже тестує власний напрямок розвитку орбітальних обчислень у межах проєкту Project Suncatcher. Компанія разом із Planet Labs планує запустити два експериментальні супутники наступного року для перевірки роботи алгоритмів штучного інтелекту на орбіті.
За словами Браяна Герлі, до масового впровадження орбітальних дата-центрів ще дуже далеко. Експерт наголошує, що необхідно враховувати не лише вартість запусків, а й витрати на обслуговування, модернізацію обладнання, передачу даних, страхування та забезпечення надійності всієї системи.