Амбітні плани російського диктатора Володимира Путіна щодо масштабного експорту зерна до Китаю, озвучені ще 2016 року, так і не були реалізовані.
Китайський ринок фактично залишається закритим для російського зерна, за винятком прикордонних поставок до деяких провінцій КНР.
Про це розповів глава Російської зернової спілки Аркадій Злочевський , якого цитують росЗМІ, передає Dialog.UA .
Китай віддає перевагу пшениці з України та Казахстану За його словами, ситуація з поставками до Піднебесної залишається без змін. Серед експортованих Росією культур до Китаю, як і раніше, немає пшениці.
Зазначимо, влітку минулого року глава МЗС Китаю Ван І у розмові з тодішнім главою українського зовнішньополітичного відомства Дмитром Кулебою пообіцяв роботу над збільшенням імпорту зерна з України.
Злочевський наголошує: відмова КНР імпортувати російську пшеницю — рішення, ухвалене на верхньому політичному рівні. Поки не буде відповідної вказівки від китайського уряду, ситуація не зміниться.
«Скільки б не розповідали нам про фітосанітарні умови, якісь там процедури на кордоні», — сказав він і додав, що Россільгоспнагляд та фітосанітарна служба Китаю не можуть самостійно вирішити це питання.
«Зерновий коридор» з Росії до Китаю був запущений у 2017 році і, згідно з планами російського уряду, до 2028 року мав вийти на потужність 52 млн. тонн зернових на рік. Крім того, глава РСЗ поскаржився на проблеми з логістикою при експорті російського зерна. Зокрема, йдеться про складнощі з фрахтуванням суден та оформленням страховок, що виникли внаслідок введення санкцій проти Росії.
Бомба, закладена у 2021 році
Він також розповів, що рішення РФ про введення експортного мита у 2021 році «заклало бомбу» під позиції Росії на світовому зерновому ринку. Мита призвели до різкого зростання цін на зерно, і щоб упоратися із цією ситуацією, у світі почалося збільшення посівів пшениці — площі посівів зросли на 1,5%. У результаті це закінчилося тим, що світовий ринок більше не залежить від урожаю в РФ, як це було до 2021 року.
Оперативні матеріали про міжнародні події, глобальні рішення й процеси, що формують сучасний світ «Світ».