Європа переживає третю хвилю спеки у 2026 році, а в окремих країнах температура може сягнути +43°C. Через масове використання кондиціонерів зростає споживання електроенергії, тому ризики аварій і локальних знеструмлень підвищуються.
Про європейські ризики пише Euronews, а прогнози для України озвучував директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
У Європі триває вже третя хвиля спеки від початку 2026 року. В окремих країнах температура може піднятися до +43°C.
Через таку погоду люди масово користуються кондиціонерами. Це різко збільшує споживання електроенергії та створює додатковий тиск на мережі.
Найбільші ризики бачать у країнах Середземномор’я. Саме там у літню спеку найбільше залежать від кондиціонування повітря, тому навантаження на енергосистеми зростає найшвидше.
Дослідження Compare the Market охопило 85 країн світу. Воно показало, що під час екстремальної спеки найбільше споживання електроенергії зростає у Греції.
У Греції попит на електроенергію під час сильної спеки збільшується майже на 39%. Це один із найвищих показників серед країн, які аналізували дослідники.
Високі температури також прогнозують у Великій Британії, Німеччині, Іспанії, Португалії та Швейцарії. У частині країн уже закривають школи, скорочують рух громадського транспорту та вводять додаткові обмеження для населення.
Енергетики тим часом готуються до різкого збільшення навантаження на мережі. Окремо аналітики оцінили середню тривалість перебоїв з електропостачанням.
Серед європейських країн найдовші відключення фіксують в Угорщині, Словенії та Греції. Саме ці держави можуть найболючіше відчути проблеми з електропостачанням під час спеки.
В Україні погодна ситуація наразі виглядає стабільнішою. Водночас ризики залишаються через пошкодження електромереж унаслідок російських атак.
Олександр Харченко попереджав, що проблеми можуть виникнути під час тривалих хвиль спеки. Йдеться про періоди, коли температура триматиметься вище +35°C.
Після цієї позначки українці активніше вмикають кондиціонери. Це створює додаткове навантаження на мережу та може призвести до тимчасових відключень.
Найвищі ризики експерт бачить у Києві, Одесі та Кривому Розі. У цих містах споживання електроенергії традиційно є одним із найбільших.
Водночас масштабних блекаутів або тривалих графіків відключень поки не прогнозують. Подальша ситуація залежатиме від темпів відновлення пошкодженої генерації та можливих нових атак РФ на енергетичну інфраструктуру.
Ще один важливий фактор — ремонтна кампанія на атомних енергоблоках. Енергетики розраховують повернути основні потужності в роботу саме у липні-серпні.
У цей період навантаження на систему традиційно досягає літнього піку. Тому повернення потужностей має значення для стабільності енергосистеми.
Спека створює проблеми для енергосистем не лише в Україні. Під час таких хвиль різко зростає використання кондиціонерів, вентиляторів та іншої техніки для охолодження приміщень.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, системи охолодження вже споживають близько 7% усієї електроенергії у світі. Через це навіть короткі періоди аномальної спеки можуть створювати проблеми для мереж.
Показовою стала ситуація у Франції влітку 2025 року. Під час попередньої хвилі спеки вечірнє споживання електроенергії було на 25% вищим за середній показник для цього періоду року.
При цьому рівень використання кондиціонерів у Франції значно нижчий, ніж у багатьох інших країнах. Це показує, наскільки швидко спека може змінювати баланс в енергосистемі.
Якщо попит на електроенергію перевищує можливості генерації або пропускну здатність мереж, зростає ризик аварій. Найуразливішими стають регіони зі старою інфраструктурою або недостатніми резервними потужностями.
Минулого року під час хвилі спеки в ЄС сонячна генерація допомогла уникнути серйозних проблем із балансом системи. За даними аналітичного центру Ember, у пікові дні сонячні електростанції забезпечували до 50 ГВт потужності лише в Німеччині.
У деякі години сонячна генерація покривала до 39% усіх потреб країни в електроенергії. Додатково допомагали акумуляторні системи та гідроакумулюючі станції.
Вони накопичували надлишок генерації вдень і віддавали електроенергію ввечері. Саме вечірні години під час спеки часто стають одним із найскладніших періодів для енергосистем.