З початку війни з росією багато українців змушені були виїхати за кордон у пошуках безпеки. Кожен обирав, куди їхати, залежно від культури, мови, економіки та можливостей інтеграції. Хоча багато українців знайшли роботу в інших країнах, у Німеччині цього поки не сталося, згідно з даними за перший квартал 2024 року.
У Литві працює 57% українців, у Данії — 53%, у Польщі — 48%, а в Німеччині лише 27%. Деякі країни показали ще нижчі результати, як-от Фінляндія, Норвегія, Румунія та Іспанія, де працевлаштовано менше ніж 20% українців.
Інститут дослідження ринку праці та кар’єри в Нюрнберзі вивчив, як впливає на працевлаштування українців у Німеччині автоматичне надання соціальної допомоги, яка вища за ту, що отримують інші біженці. Виявилося, що на працевлаштування краще впливає вивчення мови та довгострокова інтеграція, а не швидкий пошук будь-якої роботи.
У країнах, де є великий попит на некваліфіковану робочу силу, українці швидше знаходять роботу. Наприклад, у Великій Британії 56% українців уже працювали через півроку після приїзду. Однак, у таких країнах, як Швейцарія, Норвегія та Румунія, цей показник набагато нижчий.
Дослідження також вказує на інші фактори, що впливають на працевлаштування: рівень безробіття, закони про роботу, можливості для дітей у садочках, а також знання англійської мови в країнах, що приймають біженців. У Польщі, Литві та Естонії додатковим фактором є схожість мов і знання місцевими жителями англійської або російської мов.
Інші країни, зокрема Німеччина, зосереджуються на довгостроковій інтеграції, допомагаючи біженцям вивчити мову і підтвердити свою кваліфікацію. Це дозволяє українцям знаходити роботу, що відповідає їхнім навичкам, що, на думку дослідників, є ефективною стратегією в умовах браку кваліфікованих кадрів.