Попри глобальні проблеми з продовольчою безпекою, одна невелика держава у Південній Америці зуміла досягти результату, недоступного більшості країн світу. Гаяна з населенням близько 830 тисяч осіб стала єдиною державою, яка може повністю забезпечити своє населення всіма основними групами харчових продуктів шляхом внутрішнього виробництва.
Про це повідомило видання BBC Science Focus.
Згідно з даними дослідження, лише Гаяна виявилася самодостатньою за всіма семи ключовими категоріями — фруктами, овочами, молочними продуктами, м’ясом, рибою, бобовими, горіхами та насінням, а також крохмалистими культурами. На місцевих ринках у столиці країни Джорджтауні це помітно без спеціальних підрахунків: прилавки заповнені рисом, маніоком, свіжою рибою, фруктами та овочами, вирощеними в межах держави.
Такого результату країна досягла без масштабного розширення сільськогосподарських угідь за рахунок тропічних лісів — поширеної практики в регіоні. Навпаки, понад 85% території Гаяни й надалі вкриті первинними лісами. Основу продовольчої самодостатності забезпечує поєднання природних умов і аграрних підходів, адаптованих до місцевої специфіки.
Гаяна розташована в тропічній зоні з постійним теплом, високою вологістю та родючими ґрунтами, сформованими річковими наносами протягом тисячоліть. Водночас вирішальну роль відіграє організація сільського господарства. Місцеві фермери широко застосовують інтеркультури — сумісне вирощування кількох культур на одному полі. Такий підхід, за даними дослідження, дозволяє підвищувати врожайність на 20–50%, зменшувати ризики втрат урожаю та підтримувати структуру ґрунтів.
Окремо дослідники звертають увагу на практики, які нині відносять до регенеративного землеробства. Йдеться про інтеграцію тваринництва у рослинництво, збереження живого коріння в ґрунті протягом року та природний захист земель від ерозії. Це дозволяє підтримувати родючість без її виснаження.
Водночас автори дослідження наголошують, що повна продовольча автаркія не є універсальною метою для всіх країн. Більшість держав не мають достатніх ресурсів або придатних земель, а спроби повного самозабезпечення в минулому нерідко супроводжувалися обмеженнями та жорсткою внутрішньою політикою. Однак приклад Гаяни демонструє, що навіть невеликі країни можуть досягати високого рівня продовольчої стійкості, якщо враховують власні природні умови та роблять ставку на різноманіття культур.
На тлі кліматичних змін, воєн і перебоїв у глобальній торгівлі досвід Гаяни привертає дедалі більше уваги. Дослідники зазначають, що майбутнє продовольчої безпеки залежить не лише від технологій, а й від ефективного управління наявними ресурсами.