У Кремлі стався тектонічний зсув, якого так боявся диктатор. Російська верхівка більше не вважає себе частиною “команди Путіна”. Поки по телевізору малюють єдність, за зачиненими дверима міністри та олігархи називають війну “його особистим проєктом”, від якого треба дистанціюватися, щоб вижити.
Про це на умовах суворої анонімності повідомив колишній високопосадовець російського уряду в колонці для The Economist.
Головний маркер катастрофи — зміна лексики. Якщо ще рік тому в кабінетах казали “наша війна” та “ми переможемо”, то тепер усе частіше звучить “це його історія”.
Еліти зрозуміли: Путін затягнув їх у політичний глухий кут, де майбутнього немає. Система тримається виключно на страху перед репресіями, але вона втратила ідею, яка об’єднувала олігархів навколо трону.
Раніше Путін гарантував їм захист капіталів і доступ до Заходу, а тепер він пропонує лише санкції, конфіскації та статус “друзів диктаторів”. Вигідні ринки втрачено назавжди.
Ситуація для Кремля стала патовою, або, мовою шахів, — “цугцвангом”. Будь-який хід Путіна лише погіршує його становище.
Він не може зупинити війну, бо це означатиме негайний крах. Але продовження боїв спалює останні ресурси та терпіння бізнес-еліт.
Суспільний договір “гроші в обмін на мовчання” офіційно розірвано. Нафтодолари закінчуються, а замість стабільності держава лізе в ліжка та кишені громадян.
Автор матеріалу попереджає: Путін відчуває втрату контролю і його реакція буде максимально жорсткою. Він може розпочати нову війну або посилити терор всередині країни.
Але ці кроки лише зроблять неминучий фінал кривавішим. Диктатор більше не може запропонувати оточенню нічого, крім спільної загибелі.