У центральній Туреччині земля повільно просідає, але причина прихована глибоко під поверхнею. Вчені підтвердили рідкісний геологічний процес, відомий як літосферне “капання”, при якому фрагменти нижньої частини земної кори занурюються в мантію під Конійською западиною. Дослідження, опубліковане в Nature Communications, пояснює, чому ця западина продовжує поглиблюватися, навіть незважаючи на загальне підняття Центрально-Анатолійського плато.
Як пише Daily Galaxy, довгий час геологів бентежив парадокс: все плато повільно піднімається, а розташована в його центрі Конійська западина, навпаки, стає глибшою. Щоб зрозуміти причину, група вчених з Університету Торонто вивчила процеси, що відбуваються в надрах регіону – і виявила несподіване.
Як кора “стікає” в мантію
Виявлений механізм називають багатостадійним літосферним капанням. Він виникає, коли ділянки нижньої літосфери стають занадто щільними. Під дією сили тяжіння вони починають повільно опускатися, з часом відриваються і занурюються в мантію.
Аналіз супутникових даних показав чітку кругову зону просідання в районі Конійської западини. Це просідання викликане процесами на великій глибині. Коли щільний матеріал опускається вниз, тиск у вищерозташованій корі перерозподіляється, і поверхня починає прогинатися, формуючи западину. Після повного відокремлення важкого фрагмента поверхня може частково “відпружинити” і піднятися.
За словами співавтора дослідження Рассела Пісклівека, подібні події в регіоні відбувалися неодноразово: перший “крапельний” епізод, ймовірно, запустив подальші процеси в інших частинах Анатолії.
Що відбувається під Туреччиною – думка вчених
Щоб підтвердити наявність занурюваного матеріалу, вчені об’єднали супутникові спостереження і сейсмічну томографію. Супутники зафіксували повільні, але стійкі зміни рельєфу, а сейсмічні хвилі сповільнювалися в певних зонах під землею – ознака аномально щільної речовини.
Дослідники виявили щільну область у верхній мантії прямо під Конійською западиною, а також потовщену кору, що підтверджує гіпотезу про літосферне “капання”.
Експерименти в лабораторії
Щоб наочно відтворити цей процес, команда створила фізичні моделі Землі в лабораторії, використовуючи силіконові рідини і тверді частинки. Ці експерименти показали, як щільні ділянки починають провисати, відокремлюватися і занурюватися – майже так само, як це відбувається під центральною Туреччиною.
Вчені підкреслюють: такі процеси взаємопов’язані, і один епізод літосферного капання може запустити цілий ланцюжок глибинних тектонічних змін, що формують вигляд планети на мільйони років.