У Ірландії є група довгожителів, які народилися до створення держави (тобто до 1922 року, – ред.), і їхня чисельність останнім часом стрімко зростає. Про це пише Irish Independent.
Вони пережили численні війни, винахід електрики та висадку на Місяць. Ще 2018 року таких осіб було 386. Однак до 2023 року їхня кількість збільшилася майже вдвічі, до 736.
Учені провели нове дослідження довгожителів Ірландії, намагаючись з’ясувати причини їх тривалого життя. Зазвичай основними факторами довголіття вважають прогрес у медицині та поліпшення харчування, однак цього разу дослідники звернули увагу на інші аспекти, зокрема психологічні та соціальні чинники.
Учені проаналізували групу з 17 довгожителів Ірландії, серед яких були 10 жінок і 7 чоловіків, щоб краще зрозуміти фактори їхнього довголіття. Дослідження охопило їхнє дитинство, стосунки з родиною та друзями, релігійні переконання, а також погляди на старіння і спосіб життя.
Один із учасників, 103-річний фермер з Тіпперері, поділився спогадами про своє дитинство. У 1920-30-х роках, він і його однолітки працювали з раннього віку, аби допомогти сім’ям вижити. Вони збирали кукурудзу на полях, працюючи повний робочий день.
Повідомляється, що важливою була роль сім’ї, яка стала спільною темою серед усіх учасників. Багато з них згадували про позитивний досвід виховання та захисту з боку близьких, незважаючи на труднощі, що супроводжували «бурхливу епоху ірландської історії». Усі учасники відзначили значення належності до більш широких спільнот і висловилися, що ніколи не відчували себе самотніми, адже завжди були оточені людьми. Дослідження також показало, що довгожителі мають сильно розвинене почуття незалежності.
Дослідження, проведене докторкою Елісон Феган і її колегами з Технологічного університету Шеннона, виявило важливість соціальної пов’язаності для благополуччя на різних етапах життя. Вчені помітили, що для всіх учасників життєві зв’язки мали велике значення, хоча їхній вплив не змінювався з віком, а залишався актуальним протягом всього життя. Важливою складовою соціальної підтримки стала релігія, яка допомагала людям зберігати зв’язки, підтримувати активність і дарувала відчуття мети.
Ці результати узгоджуються з висновками інших міжнародних досліджень, що показують зв’язок між соціальною пов’язаністю і загальним добробутом як у старшому віці, так і на різних етапах життя. Вчені також зазначили, що після виходу на пенсію люди часто знаходили нові заняття, зокрема волонтерство чи хобі, щоб заповнити вільний час.
Також однією з ключових рис, яку виявили в учасників дослідження, було прийняття вікових змін. Це ставлення до старіння дозволяло їм зберігати життєрадісність і спокій у процесі адаптації до нових етапів життя.