Норвегія опосередковано стала одним із головних фінансових бенефіціарів повномасштабної війни Росії проти України. За оцінкою співгенерального директора Nordea Bank Роберта Несса, з 2022 року країна отримала близько 3 трильйонів норвезьких крон (приблизно 300 млрд доларів) додаткових доходів. Водночас загальний обсяг допомоги Україні за цей період склав близько 15 млрд доларів.
Надприбутки Осло стали наслідком різкого зростання цін на газ і нафту після скорочення російських поставок до Європи. Норвегія швидко зайняла місце одного з ключових постачальників енергоносіїв для ЄС. За підрахунками Несса, доходи країни у 2021-2025 роках перевищили показники 2016–2020 років майже на 3 трильйони крон. Додаткову вигоду отримала й оборонна промисловість, зокрема компанії Nammo та Kongsberg Gruppen, які виграли від зростання попиту на озброєння.
Підтримка України з боку Норвегії поступово збільшувалася, але тривалий час залишалася неспівмірною з отриманими прибутками. У 2022 році допомога становила 10,7 млрд крон, у 2023-му — 19,1 млрд, у 2024-му — 27 млрд. Лише у 2025 році парламент різко наростив фінансування, заклавши в бюджеті 85 млрд крон. Загалом Норвегія перерахувала Києву близько 142 млрд крон, тобто майже 15 млрд доларів, що у 20 разів менше ніж додаткові прибутки з моменту повномасштабного вторгнення РФ.
Головний редактор данської газети Politiken Крістіан Єнсен назвав таку різницю між доходами та допомогою морально неприйнятною.
“Ці цифри не відповідають моральній, політичній чи економічній оцінці”, – сказав Єнсен.