Наприкінці холодної війни провідні держави світу досягли згоди, що скорочення ядерної зброї зробить планету безпечнішою. Втім, ця епоха завершилася, пише The Wall Street Journal.
Договори про контроль над озброєннями руйнуються, ядерні держави зміцнюють свої арсенали, і ризик розповсюдження цієї зброї зростає. Все більше обговорюється можливість використання тактичної ядерної зброї для отримання переваги на полі бою.
Шлях до повернення страху перед ядерною війною почався у 1945 році, коли в Нью-Мексико на полігоні Трініті провели перший ядерний вибух. У 1963 році президент США Джон Кеннеді під час холодної війни висловив побоювання щодо майбутнього, де ядерна зброя опиниться в руках десятків країн. Він назвав це “найбільшою можливою небезпекою”.
Протягом десятиліть договори про контроль над озброєннями, технічні бар’єри та принцип взаємного гарантованого знищення стримували реалізацію найгірших сценаріїв.
Ерозія угод
Глобальні запаси ядерної зброї досягли свого піку в середині 1980-х років, але потім поступово скорочувалися. США та Радянський Союз уклали перший договір про стратегічне скорочення озброєнь (СНО) у 1991 році.
Однак важливі домовленості між Росією та США зараз під загрозою. Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності було розірвано, а термін дії договору, що обмежує кількість розгорнутих боєголовок, завершується на початку наступного року.
Вашингтон дедалі більше говорить про необхідність розширення ядерного потенціалу для протидії зростаючим загрозам з боку Росії та Китаю, що може призвести до нової гонки озброєнь.
За оцінками, Китай планує збільшити свої ядерні запаси до 2035 року втричі. У його арсеналі вже є близько 600 міжконтинентальних ракет, здатних досягти території США. Пекін, утім, відкидає пропозиції щодо переговорів із Росією та США про обмеження ядерних сил.
Зростання тактичних загроз
У той час як США і Росія скорочували стратегічні запаси, занепокоєння викликає тактична ядерна зброя. Її менша потужність і коротший радіус дії дозволяють використовувати її у звичайних військових конфліктах. Москва неодноразово натякала на можливість застосування цієї зброї в Україні. У листопаді Росія навіть оновила доктрину, розширивши підстави для її використання.
Зусилля зі стримування розповсюдження ядерної зброї, закріплені у Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) 1970 року, опинилися під тиском. Попри те, що його підписали 191 держава, три ядерні країни так і не приєдналися до угоди, а Північна Корея вийшла з неї у 2003 році.
Іран, учасник ДНЯЗ, залишається за кілька місяців від створення ядерної зброї. Саудівська Аравія вже заявила, що наслідуватиме цей приклад, якщо Іран досягне успіху.
Ядерні загрози
Старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень Дов Закхайм вважає, що рішення президента США Джо Байдена надати Україні дозвіл на використання західних ракет по території Росії може свідчити про те, що під кінець терміну своїх повноважень він вирішив більше не стримувати себе через страх перед російською ядерною загрозою, яка так і не матеріалізувалася.