Сильна залежність міжнародної політики від внутрішніх електоральних циклів та різка зміна політичних еліт у ключових державах-гарантах, таких як Сполучені Штати Америки, робить довгострокове стратегічне планування союзів практично неможливим завданням для будь-якої країни.
Про це повідомив експерт з міжнародної політики Ілія Куса в ефірі політолога Юрія Романенка.
Коментуючи тотальну кризу довіри між країнами та неможливість покладатися на старі формати договорів, експерт виокремив фактор політичної нестабільності всередині самих союзників. За його словами, мінливість політичних настроїв та часті вибори повністю нівелюють цінність багаторічних угод.
“Тобто тобі, умовно кажучи, тобі складно пообіцяти щось, що буде через 5-10 років”, – констатував аналітик.
Він детально пояснив механізм того, як внутрішня політика руйнує зовнішні зобов’язання.
“Ти не можеш, наприклад, підписати на 10 років договір про союз, точно знаючи, що ось протягом цих 10 років ти виконаєш зобов’язання. Звідки ти знаєш? Через 4 роки у тебе вибори, прийде новий уряд і там ти вже не знаєш, можливо, виконає, можливо, ні”, – зазначив Куса.
Особливу загрозу для стабільності міжнародної системи становить радикальна зміна курсу новими лідерами.
“А може у цього уряду взагалі зміниться настрій, як у Трампа. Прийшов Трамп – 180 градусів, США розвернулися”, – підкреслив експерт.
Він зауважив, що раніше в дипломатії існували певні “червоні лінії”, які залишалися непорушними незалежно від зміни влади, проте зараз ця парадигма зруйнована.
“Це ж не просто там прийшов… окей, є якісь червоні лінії непорушні, ми їх не чіпаємо, неважливо, як, ну, такі речі існують. Але в даному випадку, наприклад, Штати показують інший приклад, що можна спокійно через 4 роки повністю з ніг на голову перевернути зовнішню політику однієї країни”, – додав аналітик.
Поведінка президента США Дональда Трампа стала головним індикатором того, що покладатися на Сполучені Штати як на надійного партнера стало вкрай ризиковано.
“Ось, як ми бачимо на прикладі Сполучених Штатів. Тобто у тебе є величезна держава, могутня, на яку, ну, здавалося б, можна укласти з нею договір, покластися на неї. Ні, тому що навіть якщо ти підписуєш договір, змінюється влада і незрозуміло, приходить умовний Дональд Трамп, і ти вже не знаєш, що від нього очікувати”, – застерігає експерт.
Куса наголосив, що такі лідери готові нехтувати попередніми домовленостями заради власної вигоди або миттєвого піару, залишаючи партнерів напризволяще.
“Він завтра може вийти з НАТО, а післязавтра когось розбомбити, а потім повернутися до тебе і сказати: “Давай підпишемо чудову угоду і кинемо інших союзників””, – змалював Куса стиль поведінки американського політика.
Більше того, експерт навів цілком реалістичний гіпотетичний сценарій для нинішнього конфлікту на Близькому Сході.
“Ось я не здивуюся, якщо він через 2 дні укладе угоду з Іраном, вискочить з конфлікту і скаже: “Ну, ми виграли – все, до побачення”. І залишить Ізраїль один на один з Іраном. Ізраїль як буде? Ізраїль буде сприймати це як союз зі Сполученими Штатами чи ні?” – риторично запитав аналітик.
Ця ситуація, підсумовує Куса, формує нову реальність “мінливого середовища”, де кожна країна повинна бути готовою до раптової зміни курсу та втрати підтримки з боку ключових світових гравців.