В історії авіації багато трагічних випадків «дружнього вогню», але цей інцидент 1956 року залишається унікальним. Перший надзвуковий палубний винищувач ВМС США Grumman F-11F Tiger став жертвою власної швидкості.
Про парадоксальну катастрофу повідомляє Експерт.
Політ за межею фізики
21 вересня 1956 року пілот-випробувач Том Аттрідж відпрацьовував стрільбу з 20-мм гармат над Атлантикою. Подія розвивалася за сценарієм, який важко було передбачити:
- Постріл: На висоті 6000 метрів Аттрідж пішов у круте пікірування і дав коротку чергу. Початкова швидкість снарядів становила близько 3600 км/год.
- Прискорення: Пілот продовжив зниження, форсуючи двигун до швидкості понад 1400 км/год.
- Зустріч: Снаряди через опір повітря почали стрімко втрачати швидкість, рухаючись по балістичній дузі. Літак, навпаки, розганявся. Через 11 секунд траєкторії польоту винищувача та випущених ним куль перетнулися.
Наслідки «самообстрілу»
Аттрідж відчув сильний удар і спочатку вирішив, що зіткнувся з птахом. Насправді ж він «наздогнав» свій же вогонь. Снаряди влучили в кабіну, пошкодили ніс літака та залетіли в повітрозабірник, вивівши з ладу двигун.
Пілот зміг дотягнути до лісу поблизу аеродрому. При жорсткій посадці літак розлетівся на шматки, але Аттрідж вижив, отримавши важкі переломи ніг і хребта.
Урок для інженерів
Ця аварія змінила правила проектування винищувачів. Інженери усвідомили, що в епоху надзвуку пілот повинен змінювати курс або швидкість одразу після стрільби, щоб не потрапити у власний «шлейф» вогню.
Сьогодні комп’ютерні системи сучасних винищувачів, таких як F-35, автоматично враховують ці ризики, але історія F-11 Tiger назавжди залишиться нагадуванням про те, наскільки небезпечною може бути перевага у швидкості.